Справа № 623/2015/21 Номер провадження 22-ц/814/1436/23Головуючий у 1-й інстанції Одарюк М. П. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
17 серпня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Дряниці Ю.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,
представника скаржника - адвоката Лоби А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, що постановлена за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , особа, яка може отримати статус учасника справи: Акціонерне товариство «РВС Банк», про забезпечення позову до подання позовної заяви
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій прохав суд вжити заходів забезпечення позову до подання позову у вигляді встановлення заборони Акціонерному товариству «РВС Банк» вчиняти будь які дії зі зміни фактичного стану, проведення перереєстрації, продажу, передачі в оренду або користування тощо об'єкту іпотечного договору № 102-054/1 від 18.09.2008 року, а саме - нежитлових будівель цілісного майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 1354,3 м.кв, який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев'яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ.А-1, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-2, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев'яного; літнього будинку під літ.А-4, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-5, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-6, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев'яного, битовки під літ. Б, дерев'яної; медпункту під літ. В, дерев'яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м; більярдної під літ. З, дерев'яної; душової під літ. Е, цегляної; льоху під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М., залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П., залізного; гаражу під літ. Р, залізного, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказував на те, що 18.09.2008 між ним та Відкритим акціонерним товариством «Банк Демарк» було укладено Іпотечний договір №102-054/1, предметом якого було визначено цілісний майновий комплекс бази відпочинку «караван », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний договір було укладено з метою майнового забезпечення Кредитного договору № 102-054 від 18.09.2008, укладеного між Банком Демарк та ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «Високі Енергетичні Технології». Він в даному випадку виступив як майновий поручитель на стороні боржника за кредитним договором.
В той самий день, 18.09.2008 до зазначеного Іпотечного договору було внесено зміни додатковою угодою, відповідно до якої Іпотекодержателю надавалося право у випадку невиконання Позичальником за кредитним договором своїх зобов'язань задовольнити свої вимоги за рахунок майна Позивача, як майнового поручителя.
Тобто, фактичний спір між сторонами у даній справі стосується не кредитних зобов'язань, а порушенням законодавства стосовно стягнення майна Іпотекодавця на користь Іпотекодержателя.
Також, вказував, що на даний момент ним розпочато підготовку до звернення до суду з вимогою про захист своїх прав, зокрема, направлено відповідні запити про надання інформації, розпочато підготовку до незалежної оцінки вартості майна, укладено договір про надання правової допомоги з професійним адвокатом, тощо. Однак, для подання позовної заяви необхідний певний час, зокрема, для отримання відповідей на запити та підготовки правової позиції.
Оскільки він має намір оскаржити не тільки порушення положень законодавства про обов'язкову оцінку та компенсацію Іпотекодавцю, але й законність процедури переходу майна, що було предметом іпотеки, проведення будь яких дій відносно зміни статусу нерухомого майна, його продажу, зміни його стану тощо може унеможливити належний судовий розгляд та ускладнити виконання рішення суду.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає доречним вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме - накладення заборони на вчинення з боку Відповідача дій, спрямованих на перереєстрацію майна, його продаж або проведення будь яких робіт зі зміни стану майнового комплексу, що існує на даний час.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено заборону у вигляді заборони Акціонерному товариству «РВС Банк» вчиняти будь - які дії зі зміни фактичного стану, проведення перереєстрації, продажу, передачі в оренду або користування тощо об'єкту іпотечного договору № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року, а саме - нежитлових будівель цілісного майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 1354,3 кв.м, який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев'яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ.А-1, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-2, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев'яного; літнього будинку під літ.А-4, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-5, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-6, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев'яного, битовки під літ. Б, дерев'яної; медпункту під літ. В, дерев'яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м; більярдної під літ. З, дерев'яної; душової під літ. Е, цегляної; льоху під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М., залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П., залізного; гаражу під літ. Р, залізного, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначено, що у зв'язку із забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.
короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, Акціонерним товариством «РВС Банк» було подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі прохали ухвалу місцевого суду скасувати, вказували на порушення місцевим судом норм процесуального права, зокрема, що ухвала суду не є законною та обґрунтованою.
В заяві про забезпечення позову не зазначено який саме позов позивач має намір подати, а застосовані заходи забезпечення позову не відповідають змісту позовних вимог та не можуть вплинути чи ускладнити виконання можливого судового рішення.
В ухвалі місцевого суду не наведено жодних підстав, які б надавали нагоду вважати, що можливі дії АТ «РВС Банк» щодо вищезазначеного майна можуть ускладнити виконання рішення суду.
Не враховано судом правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
Відзив на апеляційну скаргу в установлені ЦПК України строки не надходив.
встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
Забезпечуючи позов до подання позовної заяви, місцевий суд виходив з того, що у відповідності з положеннями ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що він має намір найближчим часом розпочати процес оскарження переходу права власності на предмет іпотеки до відповідача. Проте, на даний час позивач потребує часу для отримання додаткових відомостей (доказів), а майно перебуває під загрозою змінення та/або подальшої перереєстрації на третіх осіб.
Отже, враховуючи викладене, місцевий суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, оскільки існує загроза невиконання рішення суду.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення місцевий суд виходив з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України, звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
У відповідності з вимогами ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову до подання позову, заявник у справі чітко не зазначив, який позов він збирається подати до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 10 днів після забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 було пред'явлено позов до Акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Судом було прийнято даний позов до провадження в порядку цивільного судочинства - справа № 623/2244/212. (дані з Єдиного державного реєстру судових рішень) В апеляційному порядку сторони юрисдикцію даного спору не оспорювали.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначав, що для підготовки позову, визначення правової позиції йому необхідний відповідний час та отримання інформації.
Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Разом із тим, що подання заяви про забезпечення позову до пред'явлення самого позову має особливості правового механізму регулювання.
Частиною четвертою статті 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Указане зумовлене тим, що у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає жодних відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та й справа як така відсутня.
Пунктом 3 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається у вигляді встановлення заборони вчиняти певні дії.
Заявник ОСОБА_1 вказував, що він не погоджується із визначеним розміром вартості предмета іпотеки, законністю процедури переходу іпотечного майна до Іпотекодержателя (Акціонерного товариства «РВС Банк») та прохав забезпечити позов шляхом встановлення заборони Акціонерному товариству «РВС Банк», який може набути правового статусу відповідача у майбутньому, вчиняти будь які дії зі зміни фактичного стану, проведення перереєстрації, продажу, передачі в оренду або користування об'єктом іпотечного договору.
АТ «РВС Банк» у справі не надано жодних доказів, що він є власником іпотечного майна та даний вид забезпечення позову позбавляє його прав на користування та розпорядження власністю.
Доводи АТ «РВС Банк» про те, що в заяві про забезпечення позову не зазначено який саме позов ОСОБА_1 має намір подати у майбутньому та що застосовані заходи забезпечення позову не відповідають змісту позовних вимог та не можуть вплинути чи ускладнити виконання судового рішення є неслушними.
Апеляційна скарга не містить жодних доводів про те, що обраний судом вид забезпечення позову порушує права та обов'язки скаржника.
Є безпідставними і доводи апеляційної скарги в частині неврахування правових висновків Верховного Суду, висловлених у справах № 381/4019/18, № 753/22860/17, оскільки в цих справах заяви про забезпечення позову були подані під час розгляду позову та обраний захід забезпечення позову стосувався накладення арешту, а не встановлення заборони вчиняти певні дії.
З матеріалів справи вбачається, що після подання ОСОБА_1 позову до суду 16.06.2021, АТ «РВС Банк» було подало до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих до подання позову, однак ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 17 червня 2021 року в задоволенні заяви було відмовлено. В апеляційному порядку дана ухвала не оскаржувалась. (а.с. 24-26, 35-37).
Разом з тим, ця обставина не позбавляє АТ «РВС Банк» повторно подати заяву про скасування заходів забезпечення позову.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного перегляду справи, - відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанов складено 18 серпня 2023 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді Ю.В. Дряниця
О.О. Панченко