Справа № 638/3526/21 Номер провадження 22-ц/814/987/23Головуючий у 1-й інстанції Семіряд І.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
10 серпня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Дряниці Ю.В.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області, Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, Держави України в особі Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області, Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, Держави України в особі Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди.
ОСОБА_1 прохала суд: 1) захистити її конституційне право на компенсацію моральної шкоди, заподіяної останній неодноразовими, незаконними, неправомірними діями та тривалою бездіяльністю слідчими Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області та прокурорами Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016220480001538 від 31 березня 2016 року; 2) стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України компенсацію моральної шкоди в розмірі 7488000,00 грн на користь позивача, завдану безпідставною, незаконною, довготривалою бездіяльністю слідчих Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області при імітації розслідування кримінального провадження №12016220480001538 від 31 березня 2016 року; 3) стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України компенсацію моральної шкоди в розмірі 7488000,00 грн на користь позивача, завдану безпідставною, незаконною, довготривалою бездіяльністю прокурорів Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова при імітації здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016220480001538 від 31 березня 2016 року; 3) звільнити позивача від сплати судового збору, відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Короткий зміст клопотання
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з клопотанням про проведення судово-психологічної експертизи, в якому прохала суд доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України вирішення наступних питань: 1) Чи є психотравмуючою для ОСОБА_1 ситуація, пов'язана з тривалим (63 місяці) проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016220480001538? 2) Якщо так, то чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? 3) Якщо спричинені, то який можливий розмір грошової компенсації для ОСОБА_1 .?
Крім того, позивач прохала суд витрати за проведення експертизи покласти на Державу Україну в особі Державної казначейської служби України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року, зокрема, клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи задоволено частково.
Призначено по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського районного управління поліції №3 Головного управління національної поліції в Харківській області, Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, Держави України в особі Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз» ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
В задоволенні клопотання позивача про покладення витрат за проведення експертизи на Державу Україну в особі Державної казначейської служби України відмовлено.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
-Чи є психотравмуючою для ОСОБА_1 ситуація, пов'язана з тривалим (63 місяці) проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016220480001538?
-Якщо так, то чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?
-Якщо спричинені, то який можливий розмір грошової компенсації для ОСОБА_1 .?
Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .
Судове рішення у частині покладення на позивача обов'язку зі сплати витрат за проведення експертизи мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 є замовником даної судово-психологічної експертизи, то саме вона і має її оплатити.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року у частині покладення витрат за проведення експертизи на позивача, не погодилася ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу прохала суд: 1) визнати перевищенням повноважень суддею Дзержинського районного суду м. Харкова при розгляді клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, який вийшов за рамки клопотання, незаконно поклавши витрати за проведення експертизи на позивача; 2) визнати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року порушенням прав позивача на збір доказів по справі, що визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статей 48, 55, пункту четвертого статті 129 Конституції України, а також визнати, що порушення цього права призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення по суті розгляду клопотання про призначення судово-психологічної експертизи від 23 червня 2021 року; 3) скасувати ухвалуДзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання від 23 червня 2021 року, а саме у зв'язку з вкрай важким матеріальним станом позивача звільнити її від сплати за проведення експертизи та призначити проведення судово-психологічної експертизи з метою визначення розміру компенсації моральної шкоди за рахунок держави.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, місцевим судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до незаконного та необґрунтованого судового рішення, а також порушення прав позивача на справедливий суд та збір доказів.
ОСОБА_1 , посилаючись на норми статті 136 ЦПК України та практику Верховного Суду, стверджує, що суд першої інстанції, з урахуванням її скрутного матеріального становища, що підтверджується наданими нею доказами, мав покласти витрати за проведення експертизи та призначити проведення судово-психологічної експертизи з метою визначення розміру компенсації моральної шкоди за рахунок держави.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
На думку Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, оскаржуване судове рішення є таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вказуючи на норми права, зазначено, що оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.
Відтак, відповідач прохав суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Заявник та її представник, взявши участь у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та прохали їх задовольнити, з урахуванням уточнених апеляційних вимог.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду апеляційної інстанції на розгляд справи не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення заявника та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Позиція апеляційного суду
Щодо уточнення апеляційних вимог
10 серпня 2023 року на електронну поштову адресу Полтавського апеляційного суду надійшло від ОСОБА_1 клопотання про уточнення апеляційних вимог.
Положеннями статті 364 ЦПК України передбачено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження (частина перша). У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни (частина друга).
З вказаного вбачається, що нормами чинного цивільного процесуального законодавства України не передбачено право особи, яка подала апеляційну скаргу, звертатися до суду з клопотанням про уточнення апеляційних вимог. Однак, аналізуючи подане позивачем клопотання, вбачається, що воно за своєю правовою природою є доповненням до поданої раніше апеляційної скарги, оскільки заявлені у ньому вимоги стосуються, зокрема, направлення справи до суду першої інстанції для нового розгляду клопотання про призначення судово-психологічної експертизи для визначення іншої експертної установи.
Враховуючи дату подання такого клопотання, а також беручи до уваги відсутність долучення доказів про його направлення іншим учасникам справи, колегія суддів позбавлена можливості врахування таких уточнень при розгляді даної справи.
Щодо суті спору
Відповідно до статті 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З вимог пункту 2 частини третьої статті 133 ЦПК України вбачається, що витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини третьої статті 139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Частиною сьомою статті 72 ЦПК України передбачено, що експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
У частині шостій статті 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу у кримінальних та цивільних справах» оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Крім того, згідно зі статтею 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Крім того, системне тлумачення норм цивільного законодавства України свідчить про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При цьому визначення розміру моральної шкоди, яка була заподіяна позивачу, є прерогативою виключно суду, який з урахуванням обставин, вказаних у статті 23 ЦК України, встановлює суму грошового стягнення, яку необхідно компенсувати особі, яка зазнала моральних страждань внаслідок протиправних дій відповідача. Отже, проведення відповідного експертного дослідження з метою встановлення моральних страждань у потерпілого не є обов'язковим для визначення розміру передбаченого положеннями статті 1167 ЦК України відшкодування.
Враховуючи вищевказані норми права, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач, звертаючись до суду із клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи, мала реальну можливість передбачити покладення на неї фінансового тягаря за для реалізації її здійснення, однак остання, звертаючись із даним клопотанням, вважала достатнім вказати у прохальній частині про покладення обов'язку з її сплати на державу Україну.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач у поданому клопотанні про проведення експертизи ніяким чином не мотивувала своє прохання покласти витрати за проведення експертизи на державу та доказів неможливості її оплати заявником до місцевого суду не надала.
Також вказана ОСОБА_1 в апеляційній скарзі практика Верховного Суду стосується звільнення позивача від сплати судового збору, натомість в справі, що переглядається, питання стосується судових витрат, а саме витрат за проведення експертизи.
Водночас, у постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року по справі № 712/15541/18 вказано, що звільнення позивача від сплати судового збору на підставі положень Закону України «Про судовий збір», звільняє останню виключно від сплати судового збору, а не від компенсації витрат відповідачу.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року -без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 серпня 2023 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
Ю.В. Дряниця