Справа № 761/25088/23
Провадження № 1-кс/761/16270/2023
19 липня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, одруженого, із середньою освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, у кримінальному провадженні № 12022110000000506 від 18.11.2022,
установив:
17.07.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України, у кримінальному провадженні №12022110000000506 від 18.11.2022.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022110000000506 від 18.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України та за підозрою ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ) у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, прокурор зазначає про таке.
05.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України.
Прокурор у клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
08.06.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
09.06.2023 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 12022110000000506 від 18.11.2022.
Підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Повноваження прокурора та захисників, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважали за можливе застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022110000000506 від 18.11.2022.
06.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
08.06.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
09.06.2023 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 12022110000000506 від 18.11.2022.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З врахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінується.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Водночас, ризики, передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є сумнівним та розцінюється як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
При цьому, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, інформацію стосовно міцності його соціальних зв'язків, його майновий стан та відсутність судимостей.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного, а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених відповідно до положення ст. 12 КК України до категорії тяжких та особливо тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний час доби буде співрозмірним із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити йому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 115, 179, 194, 196, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- продовжити зберігання паспорту (паспорти) для виїзду за кордон, інші документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну підозрюваної у відповідного органу державної влади.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом визначити до 16.09.2023.
У задоволенні іншої частини клопотання, - відмовити.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на співробітників Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного, а контроль за її виконанням на прокурора.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1