Справа № 761/44000/17
Провадження № 1-в/761/166/2022
26 травня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання",-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".
В судовому засіданні ОСОБА_4 заяву підтримав.
Прокурор заперечувала проти задоволення заяви, оскільки до ОСОБА_4 не можливо зробити перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".
Дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали заяви, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднім ув'язненням є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому в розумінні ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Таким чином, буквальний зміст абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) указує на те, що вказана норма визначає правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув'язнення, а не будь-якого періоду перебування особи в установах попереднього ув'язнення.
При цьому вказівка в пункті «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) на те, що у строк попереднього ув'язнення включається строк «перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження», стосується випадків, коли особа, яка відбуває покарання, до якого вона була засуджена в іншому кримінальному провадженні (іншій кримінальній справі), залишається в установі попереднього ув'язнення або тимчасово переводиться до неї з метою участі в слідчих діях або судовому розгляді нового кримінального провадження, що прирівнюється до попереднього ув'язнення в межах цього нового кримінального провадження до набрання вироком законної сили.
Також, положення пункті «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) не поширюються на час перебування особи в установі попереднього ув'язнення після набрання вироком законної сили, у тому числі у зв'язку з участю в касаційному розгляді відповідного кримінального провадження, у судових засіданнях щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, щодо роз'яснення судового рішення чи виправлення в ньому описки, а також щодо вирішення інших питань, що виникають на стадії виконання вироку, адже після набрання вироком законної сили ув'язнення вже не є попереднім.
Відповідно до положень ч.1, ч.6 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
В той же час відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким невідбуто повністю.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 є раніше судимою особою, так він засуджувався 19.04.2016 року Богунським районним судом міста Житомир, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 06.03.2018 року Ємільчинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, та востаннє Шевченківським районним судом м. Києва 22.12.2021 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та йому призначено покарання у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням призначеного покарання вироком Ємільчинського районного суду Житомирської області від 06.03.2018 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття 4 роки та 8 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 06 березня 2018 року.
Враховуючи вище викладене, слід дійти висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» суд,-
Заяву ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання на підставі Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1