Справа № 761/29798/23
Провадження № 1-кс/761/19442/2023
19 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської Окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пятихатки Васильківського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100003341 від 17.08.2023 року,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської Окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12023100100003341 від 17.08.2023 року.
Вказане клопотання, обґрунтоване тим, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100100003341 відомості відносно якого 17.08.2023 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з визначеною правовою кваліфікацією за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
18.08.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються фактичними даними, які містяться вилучених речових доказів; протоколах допиту потерпілих; протоколах допиту свідків; протоколах пред'явлення особи для впізнання; протоколах огляду місця події; протоколі затримання особи у порядку ст. 208 КПК України.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді, що в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що значно віддалено від місця проведення досудового розслідування, в день вчинення злочину в місті Києві орендував квартиру, АДРЕСА_3 , що саме по собі не може свідчити про сталість намірів підозрюваного й надалі проживати у м. Києві за зазначеною адресою, не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, суспільно корисною працею не займається, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків, що не прив'язує його до визначеного місця проживання, та що може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрюваний ОСОБА_5 , у разі не обрання відносно нього запобіжного заходу, який належним чином забезпечить виконання покладених на нього обов'язків, зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
При встановленні наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) слід врахувати особу підозрюваного ОСОБА_5 , який є безробітнім, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому відносно ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував з приводу клопотання слідчого, зазначив, що підозра не обґрунтована, ризики неправомірної поведінки відсутні, застава, яку просить обрати прокурор непомірного розміру для ОСОБА_5 . Просив врахувати особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, є внутрішньо переміщеною особою. Вважає достатнім та можливим запобіжним заходом, який у повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків, домашній арешт. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заявив скаргу в порядку ст.206 КПК України, щодо незаконного затримання ОСОБА_5 , оскільки відповідно до повідомлення про підозру від 18.08.2023 року, ОСОБА_5 підозрюється y вчинені кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України, у зв'язку з тим, що 17 серпня 2023 року приблизно о 12 год. 10 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, будинок 94 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство). Однак зі спливом значного проміжку часу - більше однієї доби (27 годин), виключається можливість того що ОСОБА_5 застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; або те що «безпосередньо» після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що ОСОБА_5 , щойно тобто 18.08.23 року приблизно о 15 год.30 хв., вчинив злочин, як того вимагають положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.208 КПК. Більш того, як випливає протоколу затримання, ОСОБА_5 затримано не за місцем кримінального правопорушення, у вчинені якого він підозрюється (по вул. Хмельницького, б. 94 у м. Києві), а зовсім в іншому місці та за іншою адресою ( на вул. Мішуги, б. 6 в м. Києві). Таким чином, вважає на час фактичного затримання 18 серпня 2023 року о 15 год. 30 хв., у слідчого не було жодних законних підстав, передбачених ст. 208 КПК України, для затримання ОСОБА_5 , без ухвали слідчого судді, що свідчить про незаконність затримання та позбавлення свободи ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника. При цьому зазначив, що підозра не обґрунтована, ризики неправомірної поведінки відсутні.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100100003341 відомості відносно якого 17.08.2023 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з визначеною правовою кваліфікацією за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
18.08.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються фактичними даними, які містяться вилучених речових доказів; протоколах допиту потерпілих; протоколах допиту свідків; протоколах пред'явлення особи для впізнання; протоколах огляду місця події; протоколі затримання особи у порядку ст. 208 КПК України.
Так, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є на даний час вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
При цьому слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, впливу на інших причетних осіб, як такий, що існує з високим степенем вірогідності вчинення таких дій, з огляду на додані до клопотання слідчого фактичні дані, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення з обов'язковим додатковим покаранням у вигляді конфіскації майна. Разом з цим, сторона обвинувачення обґрунтовано посилається на відведену активну роль ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб, зв'язки, які він може використати для переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу, знищенні та зміні доказів, з огляду на обставини підозри у вчиненні дій групою осіб.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю також притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням обсягу підозри, тривалістю вчинення злочину.
Також існують ризики передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що обставини вчинення кримінального правопорушення зокрема, щодо інших причетних осіб, на теперішній час у повному обсязі не встановлені, досудове розслідування триває. Про ризик вчинення інших злочинів свідчать обставини підозри із застосуванням засобів конспірації, документів з ознаками підробки, особа підозрюваного, який не має визначеного роду занять, не працює, не має міцних соціальних, сімейних зв'язків, поведінку особи після вчинення злочину.
При цьому необхідно врахувати особу підозрюваного, який хоча і не судимий, проте не має сімейних, соціальних зв'язків, за місцем реєстрації не проживає, змінює місце проживання, в м. Києві квартиру орендує щодобово, не працює, визначеного роду занять не має.
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушень та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків, обсягу підозри, вагомості розміру шкоди, тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до правил ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Так, згідно із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Встановлюючи розмір застави для ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує серйозність обсягу підозри, конкретні обставини кримінального провадження, розмір інкримінованої шкоди, високий ступінь ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про виключність випадку, та що застава в межах, зазначених у п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину покладених обов'язків.
З урахуванням наведеного, майнового, сімейного стану підозрюваного, інших даних про спосіб життя ОСОБА_5 , розмір застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку особи, буде вагомим для втрати у випадку порушення обов'язків, визначається в обсязі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 147 200 грн., який буде достатнім та необхідним для забезпечення виконання процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Скарга захисника ОСОБА_4 , заявлена в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного затримання ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, оскільки як убачається з матеріалів клопотання, у органу досудового розслідування були законні підстави, передбачені ч.1 ст. 208 КПК України для затримання ОСОБА_5 , який був затриманий невідкладно в найкоротший термін, тобто безпосередньо після вчинення злочину, щойно після встановлення особи, на яку вказали потерпілі, та свідки злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 .
Слідчий суддя також враховує, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою встановити в межах терміну досудового розслідування, тобто до 16 жовтня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, у розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 147 200 грн. (сто сім мільйонів триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 2 місяці з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Скаргу захисника ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1