Справа №760/10500/22
2/760/2302/23
18 серпня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис від 01 червня 2021 року, зареєстрований за № 77255 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості.
26 липня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сулімою О.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69496921 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.
Зазначає, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості боржника.
Крім того, виконавчий напис вчинений на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому він не підлягає виконанню.
Просить суд ухвалити рішення, яким:
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 01 червня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 77255, про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар».
-стягнути з відповідача на його користь суму набутих без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 33174 гривень 06 копійок.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2022 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.
Відповідач позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи пояснення щодо позовної заяви у встановлений судом строк не подали.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 18 серпня 2015 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено кредитний договір № 200323502, відповідно до якого позивачу надано кредит.
19 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» було укладено договір про відступлення прав вимоги.
Між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» було укладено договір про відступлення прав вимоги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року до договорів ТОВ «Фінансова компанія «Авансар», ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» застосовані наслідки нікчемності договорів факторингу та визнано відсутніми будь-які майнові права (права вимоги) до боржників.
Судом встановлено, що 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 77255, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар.
26 липня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сулімою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69496921 та постанову про арешт коштів боржника.
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки зазначений виконавчий напис вчинено щодо вимог, які є спірними. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками сторони відповідача, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до нього. Крім того, виконавчий напис вчинений на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.
У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п. 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 01 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачем кредитний договір № 200323502 від 18 серпня 2015 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.
Вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
За таких обставин, вимогу позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь суму набутих без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 33174 гривні 06 копійок.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз ст. 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі № 910/1531/18.
У матеріалах справи міститься виписка по банківському рахунку в АТ Комерційний банк «ПриватБанк», з якої вбачається, що з ОСОБА_1 стягнуто та перераховано на користь стягувача борг у розмірі 33174 гривні 06 копійок.
За таких обставин, з урахуванням того, що оспорюваний позивачем виконавчий напис за реєстровим номером № 77255 визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача 33174 гривні 06 копійок відпала.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають безпідставно набуті кошти в сумі 33174 гривні 06 копійок.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № 30/7-2022 від 30 липня 2022 року, ордер від ОСОБА_1 на адвоката Кравчука В.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кравчука В.І., Додаткова угода № 1 до угоди про надання правової допомоги № 30/7-2022 30 липня 2022 року, Додаткова угода № 2 до угоди про надання правової допомоги № 30/7-2022 30 липня 2022 року ,акт виконаних робіт від 11 серпня 2022 року, квитанція № 30/7-1 від 30 липня 2022 року на суму 13900 гривень (призначення платежу - угода про надання правової допомоги «30/7-1), квитанція № 11/8 від 11 серпня 2022 року на суму 11100 гривень (призначення платежу - угода про надання правової допомоги «30/7-1).
Вбачається, що позивачем не надано суду доказів, а саме: детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як це передбачено статтею 137 ЦПК України.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 25000 гривень задоволенню не підлягає.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1488 гривні 60 копійок судового збору.
Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, офіс 405, код ЄДРПОУ 40199031), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, офіс 2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 01 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 77255, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, офіс 405, код ЄДРПОУ 40199031).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, офіс 405, код ЄДРПОУ 40199031) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 33174 гривні 06 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/27, офіс 405, код ЄДРПОУ 40199031) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1488 гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: