Справа № 758/9702/23
21 серпня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання договорів факторингу та відступлення права вимоги недійсними,
позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів у якому просить визнати недійсними: договір факторингу від 11 червня 2012 року № 4 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 11 червня 2012 року, які укладені між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», в частині передачі прав за договором про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2008 року 3 11333486000 та права вимоги за договором іпотеки від 15 квітня 2008 року № 82964.
Вважаю, що справа не підсудна цьому суду, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини /виключна підсудність/.
Згідно з п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до правової позиції викладеної у п. 7.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року № 911/2390/21 словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
При вивчені матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги стосуються також визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги за іпотечним договором.
Із матеріалів справи установлено, що предметом договору іпотеки, право вимоги за якими було продано та є предметом спору, наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 .
Таким чином, враховуючи викладені у позовній заяві доводи суд прийшов до переконання, що даний спір також нерозривно пов'язаний із нерухомим майном, право вимоги за яким було продано та оскаржується позивачем, місцезнаходження якого не належить до Подільського району м. Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Враховуючи наведене вище, а також те, що дана справа не відноситься до підсудності Подільського районного суду м. Києва за правилами ч. 2 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим місцезнаходженням одного із відповідачів, адже місцезнаходження нерухомого майна не належить за територіальність до Подільського району м. Києва, а тому таку необхідно скерувати до Оболонського районного суду м. Києва за підсудністю, після закінчення строків передбачених ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 187, 258, 352-354 ЦПК України,
справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання договорів факторингу та відступлення права вимоги недійсними - передати за територіальною підсудністю на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 21 серпня 2023 року.
Суддя О. І. Якимець