печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19434/23-ц
14 серпня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ) про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 року дану цивільну справу розподілено та передано для розгляду судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Перевіривши матеріали позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Так, позивач зазначає, що діями судді Печерського районного суду м. Києва Вовка С.В. їй завдано моральну шкоду. Суддя Вовк С. В. є суддею Печерського районного суду м. Києва з діючими повноваженнями.
Приписами частини першої ст. 33 ЦПК України визначено, що визначення судді, для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватись з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до пункту 1 статті 6 в якій зазначено, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачено обов'язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених, зокрема, і в ч. 1 п. 5 ст. 36 ЦПК України (якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді).
Таким чином, оскільки суддя Печерського суду м. Києва Вовк С. В. є діючим суддею та колегою судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи, вважаю необхідним заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Заявити самовідвід від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 14.08.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко