Справа №:755/11671/23
"21" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого
судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Шияна В.М., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Шияна В.М., Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно заявлених вимог позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що постановою інспектора 4 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в м.Києві серії ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, за ч.1 ст. 121 КУпАП. Позивач вважає цю постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що 31 липня 2023 року, близько 23 години 25 хвилин, відповідач інспектора УПП зупинив ТЗ, підійшов до нього та повідомив, що причиною зупинки стало покриття на розсіювачах задніх габаритів та відсутність освітлення задніх номерних знаків. Однак позивач пояснив, що він придбав автомобіль з такими розсіювачами задніх габаритів та був впевнений, що світлопропускання через розсіювачі задніх габаритних ліхтарів відповідає всім стандартами і нормам. Позивач вважає, що інспектор при винесені постави неповно, не всебічно та необґрунтовано з'ясував всі обставини справи, не надав жодного доказу, який би гуртувався не на власній суб'єктивній думці. Також позивач вказує, що відповідач зазначив, що вина позивача полягає саме в керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм стандартів, про що позивачу не відомо та на час розгляду справи не доказувалось. Крім того зазначає, що інспектор не підписав постанову, права та обов'язки не роз'яснив, з додатком до постанови не ознайомив.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с.8-9).
Відповідачі інспектор 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві ДПП старший лейтенант поліції Шиян В.М. та Департамент патрульної поліції своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористались.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За нормою п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та ст. 6 КАС України.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Судом встановлено, що 31 липня 2023 року, о 23 годині 47 хвилини, в м.Києві по Харківському шосе, 44-Б, інспектором 4 батальйону 1 роти УПП в м.Київ старшим лейтенантом поліції Шияном В.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7435939, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с. 5).
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 31 липня 2023 року, о 23 годині 41 хвилині, в м.Києві по Харківському шосе, 44-Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Legacy, державний номерний знак НОМЕР_1 , в котрого на розсіювачах задніх габаритних ліхтарів було нанесено покриття, що зменшує світлопропускання, чим порушив п. 31.4.3 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушення відповідних правил, норм і стандартів.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
У відповідності до ч.1 ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.121 розглядають органи Національної поліції та накладають стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Нормою ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 цього Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні повноваження поліції. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня
2001 року №1306.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Пунктом 6.1.2 ДБН 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» передбачено, що не дозволено застосовувати зруйновані та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах приладу зовнішнього світлового (далі - ПЗС), установлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриви на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхню силу світла, світлорозподіл або колір.
Твердження позивача про те, що з такими розсіювачами задніх габаритів він купив транспортний засіб у попереднього власника та йому не відомо чи нанесено на розсіювачі задніх габаритних ліхтарів якесь покриття, був впевнений що світлопропускання через розсіювачі задніх габаритних ліхтарів відповідають всім стандартам і правилам суд оцінює критично, оскільки будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження цих обставин матеріали справи не містять.
Посилання ОСОБА_1 на те, що для встановлення відповідності/невідповідності технічного стану колісного транспортного засобу вимогам ДСТУ 3649:2010 проводиться контроль, результати якого оформлюються протоколом контролювання технічного стану КТЗ, передбаченого додатком «В» ДСТУ 3649:2010 суд вважає помилковим, оскільки згідно п. 7.1.1 ДБН 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» відповідність вимогам 6.1.1 - 6.1.5, 6.1.6.1 - 6.1.6.3, 6.1.7.1 - 6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально. Відтак законодавцем не встановлено вимоги щодо наявності спеціальних знань в особи, яка здійснює візуальну перевірку відсутності на ПЗС, зокрема, покриву (тонування, фарбування тощо).
Також, суд відхиляє доводи позивача щодо не роз'яснення позивачу його прав та обов'язків, оскільки згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП йому роз'яснено.
При цьому, посилання позивача на порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП є формальними та не підтверджені доказами.
Разом з тим, відповідно до змісту ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.
Як вбачається з постанови серії ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року, вона не підписана посадовою особою, яка розглянула справу та винесла постанову.
Таке порушення суд вважає істотним, у зв'язку з чим оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, доводів на спростування цієї обставини, на яку посилається позивач як на одну з підстав своїх вимог, відповідачами не надано.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом; постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 122 КУпАП інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, серед іншого, із контролю за дотриманням ПДР його учасниками.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 121 КУпАП
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує того, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а та від 17 червня 2020 року у справі №127/6881/17.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позов частково - в частині вимог до відповідача Департаменту патрульної поліції, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року та закрити провадження, у зв'язку з порушеннями вимог ст. 283 КУпАП.
Згідно ч.1 ст. 192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17, судовий збір, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2 684,00 гривні.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн (2 684,00 грн х 0,2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 222, 251, 258, 276, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, ДБН 3649:2010 статтями 5, 19, 20, 46, 48 72, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Шияна В.М. (місцезнаходження: м.Київ, вул.Святослава Хороброго, буд.9), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3) про скасування постанови серії ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Шияна Вадима Миколайовича серія ЕАС №7435939 від 31 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні позовних вимог до відповідача інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Шияна В.М. - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано у десятиденний строк з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя :