Справа № 712/6313/21
Провадження № 4-с/712/40/23
16 серпня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участю представника стягувача ОСОБА_1 , представника виконавчої служби Поліщука М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії, рішення і бездіяльність Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
ОСОБА_2 23.06.2023 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо отримання інформації з розголошенням банківської таємниці про рахунки ОСОБА_2 у банківських установах і рух коштів на них, за період, що передував винесенню судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 коштів; щодо накладення арештів на кошти ОСОБА_2 в банківських установах як самозайнятої особи у розмірі 200% арешту місячного доходу; щодо накладення арешту на аліментні кошти, та на кредитні кошти, що обліковувались на її картках;
- скасувати постанови державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях №№ 68828467, 68838670, 69962545 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунки, відкриті в АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсалбанк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Ідеябанк», на яких знаходиться майно у вигляді грошових коштів - кредитних коштів банківських установ за договорами споживчого кредиту, за кредитними договорами, доходи від самозайнятої діяльності і кошти сплачені клієнтами для оплати обов'язкових зборів, платежів, судового збору.
Скаргу мотивувала наступним: Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2017 у справі №712/9401/17 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 26 липня 2017 року і до повноліття дітей. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист. ОСОБА_3 аліменти не сплачував, родину не забезпечував, виносив меблі і речі з квартири.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2021 у справі №712/6313/21, залишеного без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 22.02.2022, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на молодшого сина.
На Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2021 у справі №712/6313/21 та постанову Черкаського апеляційного суду від 22.02.2022 подано касаційну скаргу. Касаційною інстанцією залишено дане рішення без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу адвоката в загальному розмірі 5 000 гривень.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 серпня 2021 року за скаргою ОСОБА_2 визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Соснівського відділу ДВС та зобов'язано здійснити розрахунок по сплаті аліментів за виконавчим листом № 712/9401/17 Соснівського районного суду міста Черкаси у виконавчому провадженні № 59933254 за період з 22 травня 2019 року по 04 вересня 2019 року з розрахунком індексації суми аліментів, визначених рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/9401/17 від 20 жовтня 2017 року у твердій грошовій сумі, починаючи з 29 листопада 2017 року.
На виконання вказаної ухвали суду Головним державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості по аліментах відповідно до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та визначено сукупний розмір індексації 972,20 грн.
17 травня 2021 року на адресу Соснівського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання представника боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про здійснення перерахунку аліментів з 16 квітня 2020 року за надмірно сплачені аліменти в рахунок переплати у виконавчому провадженні, яке було мотивовано тим, що один із синів, на користь якого стягувались аліменти, а саме ОСОБА_4 досяг свого повноліття ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак з боржника державний виконавець продовжує стягувати аліменти у розмірі, визначеному на двох неповнолітніх дітей.
24 травня 2021 року начальником Соснівського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) дана відповідь, що його вирішення не належить до компетенції відділу. У зв'язку з чим, представник боржника ОСОБА_3 - адвокат Драченко В. В. звернувся до суду із скаргою про визнання протиправної відмови Соснівського відділу ДВС у місті Черкаси.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 вересня 2021 року (справа № 712/9401/17) залишено без розгляду скаргу, подану представником боржника ОСОБА_3 - адвокатом Драченко В.В. на дії та рішення державного виконавця Соснівського відділу ДВС у місті Черкаси.
Державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості станом на 01 вересня 2021 року та встановлено відсутність заборгованості. Разом з тим, в ході проведення зазначеного перерахунку встановлена переплата в розмірі 41 166,72 грн.
У зв'язку із ігноруванням державним виконавцем ст. 1215 ЦК України, ст.ст. 7,14,15,141,150, 155, ст.ст. 173-179, ст.ст. 180-185,192,194-196 СК України та встановленням державним виконавцем на клопотання представника позивача штучної переплати по аліментах, державним виконавцем 25 серпня 2021 року Головному центру підготовки особового складу ДПСУ ім. Генерала-майора Ігоря Момота направлено вимогу про припинення стягнення аліментів. Аліменти не сплачувались на молодшого сина півтора року.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2022 року та постановою Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 12.09.2022, скаргу задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано вимогу Головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції про призупинення стягнення за виконавчим листом № 712/9401/17, виданого 24 жовтня 2017 року Соснівським районним судом міста Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 26 липня 2017 року. У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.
У даній справі суди виходили із того, що чинним законодавством не передбачено право державного виконавця припиняти стягнення аліментів за власною ініціативою, що фактично являє собою зміну ухваленого судом рішення при відсутності відповідних ініціатив сторін виконавчого провадження або самого державного виконавця щодо роз'яснення подальшого порядку виконання судового рішення з урахуванням факту досягнення старшою дитиною повноліття.
У справі №712/6313/21 (про збільшення розміру аліментів на молодшого сина) із заявника, як позивача, було стягнуто судові витрати на користь ОСОБА_3 за правничу допомогу за три стадії розгляду справи у загальній сумі 5000 грн.
За вказаними рішеннями судів було видано три виконавчі документи під час початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (22.02.2022, 28.02.2022) і відкриті у квітні 2022 року (коли був обмежений доступ до АСВП і закриті реєстри) виконавчі провадження № 68828467, 68838670, 69962545.
За цими провадженнями у 2022 році було накладено арешти на рахунки ОСОБА_2 у банківських установах і декілька разів стягнуті кошти з вказаних рахунків, включаючи рахунки джуніор (рахунок молодшого сина).
Виконавче провадження №68838670 було закінчено у зв'язку із повним фактичним виконанням і знято арешт з усіх рахунків заявника постановою ВП №68838670 від 26.10.2022.
А у травні 2023 року знову стягнуто кошти з усіх рахунків і накладено арешти на всі рахунки за постановами від 03.10.2022 ВП №69962545, від 16.08.2022 ВП №68828467.
Вказувала, що державний виконавець перевищив повноваження, оскільки отримав доступ не тільки до банківських рахунків і банківської таємниці, а й до списку клієнтів, що є адвокатською таємницею.
Державний виконавець наклав арешт на рахунок у АТ КБ «Приватбанк», на який цим же відділом ДВС перераховуються аліменти (аліментний рахунок), що зумовило знову несплату аліментів за травень 2023 року (одержувач ОСОБА_2 рахунок № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна, код 2994615563).
Також державний виконавець наклав арешт на кредитні кошти банків АТ КБ «Приватбанк» (на суму 15283,75 грн) на рахунок № НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 , банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна, код 2994615563 та в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Монобанк) на суму 3000 грн., АТ «УкрСибБанк», в АТ «Ідеабанк» (споживчі кредити).
Державний виконавець арештував і рахунки, за якими заявник ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність, таким чином вчинив перешкоджання такій діяльності.
Зазначила, що державний виконавець отримав доступ до банківської таємниці, отримав виписки по рахунках, список клієнтів заявника і іншу інформацію, що містить банківську таємницю.
Загальна сума боргу за правову допомогу 5000 грн., але вже стягнуто суму набагато більше і арешт накладено не тільки на кошти заявника в значно більшій сумі, але і на аліментні кошти та кошти банків, що взагалі суперечить вимогам закону позбавило заявника на декілька місяців під час військового стану і бойових дій будь яких засобів існування, а дитину - аліментів.
Арешти досі не знято. Державний виконавець завдяки цим арештам має доступ до конфіденційної інформації і банківської таємниці, адвокатської таємниці.
Звертала увагу, що у виконавчих провадженнях №№ 68828467, 68838670, 69962545 є відомості, що заявник є самозайнятою особою і це її єдине джерело доходів від самозайнятої діяльності, що вже не дозволяло накласти арешт на кошти на вказаних рахунках у розмірі 100% і блокування таких рахунків заборонено. Просила скаргу задовольнити.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.07.2023 скаргу прийнято до провадження.
Державний виконавець надав відзив на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні вимог скаржника.
У обґрунтування свого заперечення державний виконавець послався на те, що на виконанні у Першому відділі ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) перебувають виконавчі провадження №68828467, № 69962545, № 68838670 з примусового виконання виконавчого листа № 712/6313/21, виданого 15.04.2022 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат в сумі 3000 гривень та 1000 гривень, з примусового виконання виконавчого листа № 712/6313/21, виданого 30.09.2022 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат в сумі 1000 гривень.
Рішення суду не виконано, 16.08.2022 у ВП № 68838670, № 68828467, державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника.
03.10.2022 у ВП № 69962545 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та об'єднано з виконавчим провадженням № 68828467 у зведене ВП № 69967102.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що перебувають на рахунках у банках, інших фінансових установах.
Під час виконання рішення виконавець має право на безпосередній доступ до інформації боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у т.ч. конфіденційної, яка міститься в державних базах і реєстрах, у т.ч. електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом з державними органами, які забезпечують їх ведення.
У постановах №№ 68828467, 68838670 від 16.08.2022 та № 69962545 від 03.10.2022 державним виконавцем зазначено: «накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 .
Виконавчі провадження:
- № 68838670 закінчено 28.10.2022, винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника та надіслано до банківських установ;
- № 69962545 закінчено 12.07.2023, винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника та надіслано до банківських установ;
- № 68828467 - на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.06.2023 у справі № 712/9401/17 державним виконавцем 18.07.2023 винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, накладених постановою 16.08.2022, які є виплатами аліментів на дитину на рахунку: IBAN НОМЕР_2 банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Стягувач надав заперечення на скаргу, в якому просив у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити, стягнути з останньої на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу.
У обґрунтування своїх доводів стягувач посилається на те, що станом на дату розгляду скарги єдиним відкритим провадженням лишається № 68828467 на виконання додаткового рішення про стягнення з боржника 3000 грн., інші закриті у зв'язку з фактичним виконанням.
Матеріали справи не містять жодних відомостей, а тим паче доказів про розголошення банківської таємниці державним виконавцем щодо рахунків ОСОБА_2 .
Оскільки єдиним відкритим виконавчим провадженням є № 68828467, незрозумілою є суть заявлених вимог щодо скасування постанов про арешт коштів в закритих виконавчих провадженнях без порушення питання про оскарження постанов про їх закінчення.
Матеріали скарги боржника не містять відомостей про те, що арешт накладений на рахунки зі спеціальним режимом використання, що підтверджує правомірність накладення на них арешту.
Скасування арешту з рахунків боржників сприятиме ухиленню останньої від виконання рішення суду та провокуватиме ОСОБА_2 на подачу чергових необґрунтованих скарг та позовів.
У зв'язку з поданням безпідставних скарг боржником, стягувач вимушений захищати свої права у судовому порядку та відповідно нести витрати на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні представник стягувача та державний виконавець просили відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 .
Скаржник до судового засідання не прибула, надала заяву про розгляд скарги без її участі, скаргу просила задовольнити.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE,№ 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997 року).
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження», (Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини 2статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини 3 статті 52 Закону №1404-VIII (в редакції, що діяла на час прийняття постанови про арешт рахунків скаржника) не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 905/361/19).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, крім іншого, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
За змістом положень ч.ч.1, 2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Судом встановлено, що на виконанні у Соснівському відділі ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) перебувають виконавчі провадження №68828467, № 68838670 з примусового виконання виконавчого листа № 712/6313/21 виданого 15.04.2022 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат в сумі 3000 гривень та 1000 гривень та виконавче провадження № 69962545 з примусового виконання виконавчого листа № 712/6313/21 виданого 30.09.2022 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат в сумі 1000 гривень.
Державним виконавцем Соснівського відділу ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) винесені постанови у вказаних виконавчих провадженнях від 16.08.2022 та 03.10.2022 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому провадженні №68838670 з примусового виконання виконавчого листа від 15.04.2022 №712/6313/21, виданого Соснівським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат в сумі 1000 гривень виконавче провадження завершено (у зв'язку з надходженням коштів на погашення боргу), та винесена постанова про зняття арешту з коштів боржника від 26.10.2022.
18.07.2023 винесена постанова про зняття арешту з коштів у ВП № 68828467 з грошових коштів, накладених постановою 16.08.2022, які є виплатами аліментів на дитину на рахунку ОСОБА_2 IBAN НОМЕР_2 банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
У виконавчому провадженні №69962545 з примусового виконання виконавчого листа від 30.09.2022 №712/6313/21, виданого Соснівським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат в сумі 3000 гривень виконавче провадження завершено (у зв'язку з надходженням коштів на погашення боргу), та винесена постанова про зняття арешту з коштів боржника від 12.07.2023.
Згідно листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області від 15.06.2023 № 30642/7.2-23, з метою забезпечення виконання рішення суду та погашення заборгованості у повному обсязі, державним виконавцем 16.08.2022 та 03.10.2022 винесено постанови, якими накладено арешт на кошти ОСОБА_2 , які містяться на рахунках в ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», «ПроКредит банк», ПАТ «Банк Восток», АТ АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея банк», АТ «Агропросперіс банк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Сенс банк», АТ «Банк Альянс», ПАТ АБ «Південний», АТ «Альтбанк», АТ «Державний ощадний банк України».
Відомості від банківських установ про наявність у ОСОБА_2 рахунків зі спеціальним режимом використання до державного виконавця не надходили. У державного виконавця відсутні підстави зняття арешту з рахунків ОСОБА_2 , які перебувають на рахунку ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсалбанк», АТ «ОТП Банк» та АТ «Райффайзен Банк».
Згідно ч.1. 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника; постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до пункту 6 ч. 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону «Про виконавче провадження» повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 цього Закону.
Саме такий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 24.02.2021 в справі № 756/1927/15-ц та в постанові від 03.02.2021 в справі № 756/1927/16-ц.
Пунктом 6.9 глави V Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах зі змінами передбачено, що банк для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок.
Так, законодавством не заборонено накладати арешт на кошти боржника отримані останнім в кредит від банківських установ, оскільки вони є власністю боржника. Грошові кошти, які боржник особисто вносить на погашення кредитних зобов'язань, також є його власністю.
Посилання скаржника на те, що арешт утруднює виконання боржнику кредитних зобов'язань доведені не були, оскільки наявність арешту на кошти не позбавляє боржника права вносити грошові кошти на банківські рахунки, відкриті на його ім'я, заборона діє лише, щодо зняття арештованих коштів боржником.
Аналогічні висновки наведені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.09.2020 у справі №755/13182/19.
Суду не надано доказів про неправомірність постанов державного виконавця, оскільки доказів повідомлення державного виконавця про спеціальний режим інших банківських рахунків скаржника не надано, матеріали скарги не містять доказів розголошення державним виконавцем банківської таємниці на користь третіх осіб, а тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у вищезазначених виконавчих провадженнях скасовані постанови про арешт з коштів боржника, а саме у ВП №№ 68838670, 69962545 у зв'язку з закінченням виконавчого провадження, у ВП № 68828467 - на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.06.2023 скасовано арешт на кошти боржника з аліментного рахунку.
Щодо стягнення витрат стягувача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, поміж інших, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником стягувача на виконанням вимог ст. 137 ЦПК України до клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додані акт № 4 виконаних послуг, рахунок на оплату № 378 від 08.08.2023, квитанція від 09.08.2023.
Враховуючи, що у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено, представником стягувача дотримані вимоги ст. 137 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути зі скаржника на користь стягувача понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн., що підтверджується актом № 4 наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 58-05 від 08.08.2023 на суму 2000 грн., рахунком на оплату № 378 від 08.08.2023 на суму 2000 грн., квитанцією від 09.08.2023 на суму 2000 грн., в призначені платежу якої зазначено: «гонорар адвоката згідно акту наданих послуг № 4 від 08.08.2023 до Договору ПНПД № 58-05 від 14.05.2021, клієнт ОСОБА_3 ».
Керуючись ст. ст. 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на неправомірні дії, рішення і бездіяльність Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 21.08.2023.
Суддя О.С. Стеценко