Справа № 522/8339/23
Провадження № 2/522/4237/23
17 серпня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Шенцевої О.П.,
за участю секретаря Міщенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь борг у розмірі 65144,25 гривень.
Ухвалою суду від 15.05.2023 року відкрито провадження по справі.
У судове засідання позивачка не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи за її відсутність.
Відповідач надав заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, позов визнав.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01.11.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивачка передала відповідачу грошові кошті у розмірі 65 000 гривень.
Даний факт підтверджується копією договору позики від 01.11.2022 року.
Відповідач свої зобов'язання за договорами позики не виконав та кошти не повернув.
Позивачем своєчасно та належним чином виконано покладені на неї договором обов'язки щодо передання грошових коштів, що підтверджується підписом відповідача.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно-безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як слідує із змісту ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сума заборгованості не спростована належними та допустимими доказами, а також враховуючи, що відповідач визнає позов, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Суд вбачає, що не сплачуючи заборгованість відповідач порушує вимоги діючого законодавства України, а саме: ст. 526 ЦК України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства; ст. 629 ЦК України, згідно якої, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд також стягує з відповідача на користь позивача 3 % річним від суми боргу у розмірі 144,25 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином позовні вимоги знаходять своє підтвердження матеріалами справи.
Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст.. 10, 11, 15-16, 526, 530, 612, 640, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.4, 10-13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 борг за договорами позики у розмірі 65144,25 гривень, який складає з суми позики у розмірі 65 000 гривень та 3 % річним у розмірі 144,25 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 21.08.2023 року.
Суддя
17.08.2023