Справа №522/16003/23
Провадження №1-кс/522/5257/23
18 серпня 2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси клопотання слідчого слідчого відділу ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження№12023162510001099 від 14.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
В провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотанняслідчого слідчого відділу ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження№12023162510001099 від 14.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом відділу ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№12023162510001099 від 14.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 серпня 2023 року, близько 10 год 10 хв, старший оперуповноважений в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України в Одеській області капітан ОСОБА_5 (службове посвідчення ОА №001767), разом з іншими працівниками цього ж правоохоронного органу, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 50, біля магазину «Точка», будучи одягненим у цивільну форму одягу, без ідентифікаційних ознак працівника правоохоронного органу, з метою виконання спеціального завдання в умовах режиму секретності, виконував свої службові обов'язки, а саме здійснював оперативно-розшукові заходи, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
У цей же час, а саме 14 серпня 2023 року, близько 10 год 10 хв, коли ОСОБА_5 , разом з іншими працівниками цього ж правоохоронного органу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебували за вищевказаною адресою та виконували свої службові обов'язки в умовах режиму секретності, будучи одягненими у цивільну форму одягу, без ідентифікаційних ознак працівника правоохоронного органу, з метою виконання спеціального завдання, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», повз останніх проходив раніше не знайомий їм чоловік, як пізніше стало відомо - ОСОБА_9 , який діючи умисно та зухвало, з метою провокування працівника правоохоронного органу на конфлікт, зачепив ліктем ОСОБА_6 та пішов далі.
У свою чергу, ОСОБА_6 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, а саме здійснювати оперативно-розшукові заходи, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», зробив усне зауваження ОСОБА_9 щодо поведінки останнього, при цьому зі своїх штанів дістав своє службове посвідчення працівника правоохоронного органу ОА №001374 та представився старшим оперуповноваженим на особливо важливих об'єктах Управління Служби безпеки України в Одеській області капітаном ОСОБА_6 , в свою чергу, його колега ОСОБА_5 , також виконуючи свої службові обов'язки, а саме здійснюючи оперативно-розшукові заходи, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», дістав з кишені своєї сумки своє службове посвідчення працівника правоохоронного органу ОА №001767 та представився старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України в Одеській області капітаном ОСОБА_5 та розпочав словесну бесіду із ОСОБА_9 щодо припинення протиправних дій останнім.
Натомість, ОСОБА_9 , не бажаючи виконувати законні вимоги працівника правоохоронного органу, реально усвідомлюючи, що перед ним стоїть працівник правоохоронного органу, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, повернувшись у бік ОСОБА_5 та інших працівників правоохоронного органу, почав різко наближатися до останніх, при цьому виражаючись у їх бік нецензурною лайкою та висловлюючи погрози застосування насильства, підійшов у притул до ОСОБА_5 , на що останній спробував заспокоїти ОСОБА_9 висловлюючи усні слова та прохання припинити протиправні дії та наголошуючи на тому, що він працівник правоохоронного органу та знаходиться при виконанні своїх службових обов'язків.
Однак, ОСОБА_9 , продовжуючи виражатись нецензурною лайкою у бік ОСОБА_5 та інших правоохоронців, діючи умисно та зухвало, реально знаючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу, не реагуючи на усні зауваження ОСОБА_5 та інших працівників правоохоронного органу, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я потерпілого ОСОБА_5 , наніс останньому удар правою рукою по тім'янній ділянці голови предметом зовні схожим на музичну колонку та у подальшому продовжив вчиняти активні дії, направлені на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, а саме хаотично наносив удари кулаками своїх рук по усьому тілу ОСОБА_5 , відштовхував його, тягнув у різні сторони та намагався уникнути затримання, чим спричинив тілесні ушкодження останньому у вигляді садна правої руки, забій голови та подряпини лівої щоки, тим самим вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме в зв'язку з тим, що протиправні дії ОСОБА_9 були припинені ОСОБА_5 та іншими працівниками правоохоронного органу - Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які у подальшому передали правопорушника працівникам поліції.
Таким чином, 14.08.2023 р. о 10 год 10 хв., ОСОБА_9 було затримано в порядку ст.208 КПК України та проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено музичну колонку марки «Divoom», в корпусі чорного кольору, на колонці наявне маркування N12107, яка упакована до сейф-пакету НПУ №7077601, який опечатано та скріплено підписами понятих.
Постановою слідчого від 14.08.2023 року вилучене під час затримання ОСОБА_9 майно було визнано речовим доказом у вище вказаному кримінальному провадженні.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами у органа досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою забезпечення його збереження.
Слідчий надав до суду заяву, у якій клопотання підтримав та просив судове засідання провести за його відсутності.
Власник майна та/або його представник у судове засідання не з'явилися, сповіщалися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та прокурора.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом відділу ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№12023162510001099 від 14.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
14.08.2023 року о 10 год. 10 хв. ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України та проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено музичну колонку марки «Divoom», в корпусі чорного кольору, на колонці наявне маркування N12107, яка упакована до сейф-пакету НПУ №7077601, який опечатано та скріплено підписами понятих.
Постановою слідчого від 14.08.2023 року вилучене під час затримання ОСОБА_9 майно було визнано речовим доказом у вище вказаному кримінальному провадженні.
15.08.2023 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України - арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, а також забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вищевказаного клопотання та накладення арешту на вищезазначене майно.
Керуючись ст.ст. 167-173, 309, 372, 376 КПК України,
Клопотання слідчого слідчого відділу ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження№12023162510001099 від 14.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучені речі у кримінальному провадженні №12023162510001099 від 14.08.2023 року під час проведення 14.08.2023 року особистого обшуку затриманого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-музичну колонку марки «Divoom», в корпусі чорного кольору, на колонці наявне маркування N12107, яка упакована до сейф-пакету НПУ № 7077601, який опечатано та скріплено підписами понятих.
Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 (п'яти) днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1