Справа № 946/6277/23
Провадження № 1-кс/946/1938/23
21 серпня 2023 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 17.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 122022162150000622, -
18.08.2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою, якою просила скасувати постанову слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 17.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 122022162150000622.
Також,18.08.2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, якою просив скасувати постанову слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 17.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 122022162150000622.
18.08.2023 року дані скарги в порядку ст. 35 КПК України розподілені і передані до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.08.2023 рокуоб'єднано в одне провадження скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 17.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 122022162150000622 (справа № 946/6277/23) та скаргу ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження № 122022162150000622 (справа № 946/6279/23) та присвоєно об'єднаній справа № 946/6277/23, провадження № 1кс/946/1938/23.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, в обґрунтування скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що 17.08.2023 слідчий Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 122022162150000622. 18.08.2023 постанова про закриття кримінального провадження № 122022162150000622 була надана слідчим ОСОБА_4 слідчому судді ОСОБА_5 під час розгляду заяви про відвід слідчого ОСОБА_4 , який, відповідно, вручив таку постанову представнику потерпілих - адвокату ОСОБА_6 .У скаргах, просять скасувати зазначену постанову слідчого.
Більш того, серед підстав скасування зазначеної постанови ОСОБА_2 зазначає, що слідчий ОСОБА_4 умисно відмовився провести за обов'язкової участі ОСОБА_2 , як потерпілої певні слідчі дії, зокрема: допит суддів Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурорів Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як осіб, які є членами злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , які надають активне корупційне сприяння вказаній вище злочинній організації з використання підроблених документів на ім'я ОСОБА_14 на так званий «пором «Кислицький».
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язанні заявити самовідвід.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 5 ст. 9 КПК, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Як встановлено слідчим суддею, у скарзі від 18.08.2023 року мова йде про умисну відмову слідчого ОСОБА_4 провести за обов'язкової участі ОСОБА_2 , як потерпілої окремі слідчі дії, а саме: допит суддів Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурорів Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як осіб, які є членами злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , які надають активне корупційне сприяння вказаній вище злочинній організації з використання підроблених документів на ім'я ОСОБА_14 на так званий «пором «Кислицький»».
Таким чином, та обставина, що скарга знаходиться на розгляді у слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 та вимоги скарги частково стосуються і слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , що може за об'єктивним критерієм викликати недовіру не тільки у ОСОБА_2 , а й у стороннього спостерігача, а тому зазначена практика Європейського суду з прав людини має бути застосована у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та з метою недопущення сумніву, щодо об'єктивного та неупередженого розгляду вищевказаної скарги, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду даної скарги слідчим суддею ОСОБА_1 у сторонніх спостерігачів та учасників кримінального провадження є об'єктивно обґрунтовані підстави вважати, що зазначені обставини можуть позначитися на безсторонності слідчого судді ОСОБА_1 , вказане є об'єктивним критерієм недотримання безсторонності суду, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовно підриває довіру, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Таким чином, є доцільним задовольнити заявлений самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.35, 75-82 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву від 21.08.2023 року слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про самовідвід - задовольнити.
Прийняти самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Справу № 946/6277/23 (провадження № 1-кс/946/1938/23) за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 17.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 122022162150000622, направити до канцелярії суду з кримінальних справ Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1