Справа № 357/9502/22
Провадження № 2/357/200/23
21 серпня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Мартиненко Є. Є.,
за участю сторін:
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 28 травня 2010 року між нею та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та трьох синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказувала, що причиною звернення до суду стало те, упродовж тривалого часу стосунки між нею та відповідачем погіршились, вони втратили один до одного почуття довіри, взаємопідтримки, любові та поваги, кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сім'ю, що призводить до постійних сварок, які негативно впливають на синів і доньку. З 2018 року не проживають разом як подружжя, не ведуть спільного господарства, та не підтримують сімейно-шлюбних відносин.
ОСОБА_2 просить розірвати шлюб, який зареєстровано 28 травня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 425.
14 жовтня 2022 року позовну заяву зареєстровано судом та відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Ухвалою суду від 24 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено відкрите судове засідання 20 грудня 2022 року об 10:30 год.
12 грудня 2022 року від позивача на адресу суду надійшла заява, з проханням провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
У зв'язку з неявкою відповідача 20 грудня 2022 року судове засідання було відкладено на 16 січня 2023 року.
16 січня 2023 року від представника відповідача - адвоката Шутого С.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
16 січня 2023 року клопотання представника відповідача судом було задоволено а відкладено розгляд справи на 08 лютого 2023 року.
02 лютого 2023 року від відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій останній просить суд надати йому строк на примирення протягом 6 місяців.
Ухвалою суду від 08 лютого 2023 року заяву відповідача ОСОБА_1 задоволено, надано сторонам строк на примирення терміном на 6 місяців та зупинено провадження у справі.
Судовий розгляд у справі призначено на 14 серпня 2023 року.
14 серпня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для отримання правової допомоги.
Судовий розгляд у справі відкладено на 21 серпня 2023 року.
11 серпня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судові засідання.
18 серпня 2023 року на адресу суду надійшло пояснення відповідача ОСОБА_1 , у якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовну зв'язку з тим, що позивач виїхала закордон та написала позовну заяву під тиском третіх осіб, крім цього вона не усвідомлювала наслідків такого вчинку для себе та родини.
В судовому засіданні 21 серпня 2023 року відповідач просив суд зупинити провадження у справі до закінчення воєнного стану в Україні та просив суд визнати обов'язковою явку позивача в судове засідання, яка на даний час перебуває закордоном з неповнолітніми дітьми.
Судом протокольно відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про: залишення позову без розгляду; зупинення провадження у справі; визнання явки позивача в судове засідання обов'язковою, через відсутність об'єктивних підстав, передбачених законодавством, для їх задоволення.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що його дружина перебуваючи закордоном, попала під вплив третіх осіб та написала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу та клопотання про розгляд справи за її відсутності. Він бажає зберегти сім'ю та заперечує проти задоволення позову.
Позивач в своєму клопотанні, зареєстрованому судом 12 грудня 2022 року, просила суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задоволити в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
28 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області складено відповідний актовий запис за № 425.
За час перебування у шлюбі мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та трьох синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені.
Відповідачем до свого пояснення долучено висновок науково-правового експертного дослідження, проведеного 19.09.2022 заслуженим юристом України Бондик В.А., згідно з яким позивач ОСОБА_6 втомилася від сімейної рутини та відсутності самореалізації; у неї активізувалися психологічні проблеми у стосунках з чоловіком через заглиблення у нове коло спілкування у новій обстановці. Відповідно до даного висновку він не може бути психіатричним дослідженням та не претендує на медичну діагностику.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розірвання шлюбу.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони разом не проживають, шлюбні відносини фактично припинені через небажання позивача проживати однією сім'єю з відповідачем.
Судом вживалися заходи до збереження сім'ї, шляхом встановлення максимального строку на примирення, проте це не призвело до поновлення шлюбних відносин.
Приймаючи до уваги те, що шлюб це добровільний союз чоловіка та дружини, а суд не вправі примушувати дружину до спільного проживання з чоловіком, тому у суду наявні підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про подачу позовної заяви позивачем під тиском третіх осіб чи в стані, який впливав на усвідомлення останньою своїх дій, так як вказані твердженні не обґрунтовано доказами у справі.
Висновок психолога, наданий суду, не може бути розцінений як висновок судово-психіатричної експертизи, так як фахівець, який його склав, не є експертом у галузі судової психіатрії.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч.3 ст.115 СК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги необхідність задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати у справі пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 992, 40 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 травня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 425 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992,40 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду буде складено 23 серпня 2023 року.
Суддя М. М. Бебешко