Справа № 357/5920/23
Провадження № 2/357/1908/23
18 серпня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізовій А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
У травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0.0572 га, надана під будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:06:032:0017 (копія Державного акту на право власності на земельну ділянку додається). Після смерті батька Позивач звернулася до державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але, 28.04.2023 року нотаріусом надана мені постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з роз'ясненням щодо підстав відмови в оформленні спадщини у зв'язку із пропуском терміну для її прийняття. Також нотаріус повідомив, що для отримання спадщини необхідно звернутися до суду за визначенням додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки в період наданого законом строку захворіла на хворобу "Ковід", була госпіталізована до лікарні з 06.12.2021 по 15.12.2021 та мала тяжкий період реабілітації, тривалий час не могла прийти до нормального стану, та оскільки було оголошено обмеження в пересуванні через епідемію "Ковіду", вона не мала змоги оформлювати документи, необхідні для прийняття спадщини, оскільки до того ж доступ до державних установ був обмежений. Також просила врахувати різні адреси проживання позивача та його батька на час відкриття спадщини. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд надати їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 25 травня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 18 липня 2023 року у вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивачка не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, позивач подала до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №2853, що свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.12)
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , відповідно до якого після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_4 ». (а.с.9, 10, 11)
Оскільки заповіту померлий не залишив, окрім позивачки ОСОБА_1 відсутні інші спадкоємці, які виявили бажання прийняти спадщину, остання має право на спадкування за законом.
Однак, державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. відмовила позивачці в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадщину у встановлений строк спадкоємець не прийняла, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №856/02-31 від 28.04.2023 року. (а.с.13)
Згідно вище вказаної постанови, до складу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 входить: - житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка площею 0.0572 га, надана під будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:06:032:0017. (а.с. 14, 15)
Також у постанові нотаріусом зазначено, що згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 72295440 від 28.04.2023 року, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заводилася.
Відповідно до витягу з реєстру Білоцерківської територіальної громади № 2023/003263575 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 6)
Відповідно до витягу з реєстру Білоцерківської територіальної громади №2023/003491015 ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 16)
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.12.2021 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.
Також, як вбачається із матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 перебувала в К ПБМР «Білоцерківська міська лікарня № 3» на лікуванні з 06.12.2021 року по 15.12.2021 року з діагнозом «2019-nCoV гостра респіраторна хвороба» важкий перебіг, двобічна полі сегментарна пневмонія. (а.с. 17)
Із викладеного позивачем у позовній заяві та наданих доказів вбачається, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) унеможливило своєчасне подання нею заяви про вступ у спадщину.
24 лютого 2022 року на території України розпочалися активні бойові дії зі сторони російської федерації, в країні був запроваджений воєнний стан.
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року (Указ затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента: № 133/2022 від 14.03.2022; № 259/2022 від 18.04.2022; № 341/2022 від 17.05.2022; № 573/2022 від 12.08.2022; № 757/2022 від 07.11.2022; № 58/2023 від 06.02.2023; № 254/2023 від 19.05.2023) по всій території України запроваджено воєнний стан. Строк дії строк дії воєнного стану в Україні на сьогодняшній день продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
У зв'язку з бойовими діями позивач виїхала 07.03.2022 року за кордон спочатку у Польщу, а потім у Францію. (а.с. 8, 18)
Враховуючи вищевикладені обставини, суд бере до уваги, що позивачка була позбавлений можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Отже, судом встановлено, що позивачка пропустила визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 з поважної причини.
Позивачка ОСОБА_1 має право, як спадкоємець за законом на прийняття спадщини після смерті батька, однак в силу незалежних від неї обставин, не змогла у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України, подати до нотаріальної контори заяву при прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, враховуючи, що заперечень проти прийняття позивачем спадщини відповідач не надав, тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, позов задовольнити та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Білоцерківська міська рада Київської області (адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, Київська обл., 09117; код ЄДРПОУ 26376300).
Суддя Б. І. Кошель