Справа № 161/10536/23
Провадження № 2/161/2917/23
(заочне)
18 серпня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики
26.06.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 02.12.2021 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, який оформлений розпискою, відповідно до якого він передав відповідачу у борг 49000 грн. та 3200 Євро, які останній зобов'язався повернути до 02.06.2022 року. Однак, запозичені кошти ОСОБА_2 на даний час так і не повернув бодай частково. На неодноразові про повернення боргу відповідач не реагує та ухиляється від взятих на себе зобов'язань. Просить суд стягнути із ОСОБА_2 на свою користь суму боргу в загальному розмірі 49000 грн. та 3200 Євро, а також судові витрати по справі.
До початку судового засідання представником позивача було подано до суду заяву, у якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, щодо постановлення заочного рішення не заперечує (а.с. 27).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомленим належним чином, заяви, клопотання, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Згідно частини 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 02.12.2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, було укладено Договір позики, за умовами якого відповідач отримав від позивача в борг 49000 грн. та 3200 Євро, та які зобов'язався повернути останньому до 02.06.2022 року. Факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів в якості позики підтверджується Розпискою від 02.12.2021 року, власноруч написаною відповідачем, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с. 5, 28).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 ані в обумовлені Договором позики від 02.12.2021 року строк, ані на день звернення позивача до суду з даним позовом, ані на день постановлення даного судового рішення, кошти ОСОБА_1 не повернув.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а статтею 599 цього Кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За наведених обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 49000 грн. та 3200 Євро.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення позики були задоволені судом в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1772,60 грн., сплачені останнім при зверненні до суду з даним позовом (а.с. 1).
На підставі ст.ст. 15, 16, 526, 625, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 27, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 борг згідно Договору позики, оформленого розпискою від 02.12.2021 року в розмірі 49000 (сорок дев'ять тисяч) грн. та 3200 (три тисячі двісті) Євро.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 21 серпня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська