Справа № 161/9336/23
Провадження № 2/161/2711/23
16 серпня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Грень А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Пирога Сергій Степанович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТзОВ «Бізнес Позика», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець Пирога С.С., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовну заяву, мотивує тим, 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №43043, яким запропоновано у безспірному порядку стягнути з нього заборгованість в розмірі 47066,49 грн. за кредитним договором №216752-КС-002 від 17.02.2021 року, укладеного між ним та ТзОВ «Бізнес Позика».
Вважає, що приватний нотаріус при вчинені виконавчого напису не переконався у безспірності заборгованості, не витребував належного розрахунку заборгованості, а тому порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» при вчиненні такого напису.
На підставі наведеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню - виконавчий напис №43043 від 26.11.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., яким запропоновано стягнути на користь відповідача заборгованість за кредитним договором №216752-КС-002 від 17.02.2021 року в розмірі 47066,49 грн. та судові витрати по справі.
Від відповідача надійшла заява про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу.
Від третіх осіб на адресу суду письмових пояснень не надходило.
Ухвалою суду від 09 червня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача також до судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі. Просив витрати на правову допомогу зменшити у зв'язку з неспівмірністю.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв на адресу суду про розгляд справи без їх участі не надходило.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №43043, яким запропоновано у безспірному порядку стягнути в користь ТзОВ «Бізнес Позика»заборгованість за кредитним договором №216752-КС-002 від 17.02.2021 року за період з 31.03.2021 року по 09.11.2021 року в розмірі 47066,49 грн., що складається з заборгованості за сумою кредиту в сумі 27239,13 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 19827,36 грн. Плата за вчинення виконавчого напису - 650 грн.(а.с. 6).
На підставі оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С., 14.12.2021 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 (а.с. 5).
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках та порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»), під час якої нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.
Разом з тим, судовими рішеннями визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», тому договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17.
Таким чином, для вчинення виконавчого напису нотаріуса стягувачу необхідно було надати оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
У спірних правовідносинах судом встановлено, що позивач не погоджується з сумою заборгованості, яка виникла за неналежне виконання умов кредитного договору №216752-КС-002 від 17.02.2021 року, при цьому, відповідачем взагалі не надано розрахунок заборгованості, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, що викликає сумнів у підставності суми у ньому зазначеної.
Таким чином, на момент вчинення нотаріусом Бригідою В.О. виконавчого напису у боржника ОСОБА_1 не була підтверджена належними доказами наявність безспірної заборгованості за кредитним договором, що є обов'язковою умовою для його вчинення .
Виходячи із вищевикладеного, виконавчий напис вчинений з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було надано копію ордеру про надання правової допомоги від 06 квітня 2023 року (а.с. 7).
Проте позивачем та її представником не надано договору про надання правової допомоги, будь яких розрахунків наданих послуг та належних доказів, що підтверджують сплату ОСОБА_1 гонорару адвокату.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутність документального підтвердження про понесені позивачем витрати на правову допомогу є підставою для відмови у стягненні таких витрат з відповідача.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 133, 137, 141, 142, 259, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. 15, 16, 18 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 листопада 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 43043, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 47066,49 грн. за кредитним договором №216752-КС-002 від 17 лютого 2021 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Бізнес Позика» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасника справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ - 41084239, адреса місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 524.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 6-3, літ. А, каб. 2.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Прогресу, 7
Повне рішення суду складено 17 серпня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк