Справа № 513/973/23
Провадження № 3/513/787/23
Саратський районний суд Одеської області
21 серпня 2023 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, посвідчення машиніста-тракториста серії НОМЕР_1 від 20.10.2016 року, Держсільгоспінспекція в Одеській області,-
за ст. 124 КУпАП,
02 липня 2023 року, о 11:45 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в полі №4, яке належить СВК «Родіна», що знаходиться на сході с. Плахтіївка, Білгород-Дністровського району Одеської області, керував комбайном MASSEY FERGUSON, державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на електроопору № 308, при ДТП електроопора отримала механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав, щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
У п. 1.10 Правил Дорожнього руху України зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до ст. 124 КУпАП ознаками вказаного адміністративного правопорушення є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто данні наслідки повинні знаходиться у причинному зв'язку з правопорушенням.
Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР, у даному випадку на п.13.1 цих Правил.
Зокрема, пункт 13.1 Правил вказує, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172824 від 14.07.2023 є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Крім того, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд повинен визначити чи порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вимоги Правил дорожнього руху і чи стало це порушення причиною ДТП.
Проте, оскільки об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов'язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов'язковим об'єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.
Таким чином, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.
При ухвалені постанови, суд бере до уваги п.26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху» України.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», передбачено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом, зокрема щодо з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, перевірки пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідків події, працівника ДАЇ, який склав протокол та надання їм відповідної оцінки, надання аналізу доказам, що містяться в матеріалах справи, в тому числі протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди, що вплинуло на правильність прийнятого рішення.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , працюючого в ДТЕК-електромонтером, який пояснив, що на лінію ДТЕК надійшло повідомлення про пошкодження електроопори на лінії ВА10 «Плахтіївка» №308. При виїзді на місце події було виявлено пошкоджену електроопору від механічного удару; письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , згідно яких він 02.07.2023 року о 11.45 годині керуючи комбайном на полі № 4 с. Плахтіївка збирав посіви, мав намір приблизитися до елетроопори № 308, яка знаходиться в полі, зачепив її, тим самим пошкодивши.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 має посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_3 серії НОМЕР_1 від 20.10.2016 року, яке співробітниками поліції в нього не вилучалось.
До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд відносить щире розкаяння винного.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Беручи до уваги обставини ДТП та наслідки, які були спричинені внаслідок порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 268, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя В. С. Миргород