Справа № 947/7384/23
Провадження № 1-кс/947/10532/23
18.08.2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваної ОСОБА_3 , її захисника ОСОБА_4 прокурора ОСОБА_5 , скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання особи в порядку ст. 206 КПК України, подану захисником підозрюваної ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12023160000000175 від 11.02.2023 року,
Захисник звернулася до Київського районного суду м. Одеси із скаргою про незаконне затримання особи в порядку ст. 206 КПК України, в межах кримінального провадження № 12023160000000175 від 11.02.2023 року.
З матеріалів клопотання встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000000175 від 11.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Скарга мотивована тим, що 03.07.2023 року о 21год 55хв було затримано ОСОБА_3 на підставі п.1,2 ч.1 ст.208 КПК України та складено протокол затримання, однак сторона захисту не погоджується із значеним оскільки в цей час розпочався невідкладний обшук автомобіля ОСОБА_3 хоча на той момент не набула статусу підозрюваного та не мала процесуальних прав, обов'язків та гарантій встановлений Кримінально процесуальним законодавством. Також заявник зазначає, що згідно відеозапису отриманого від 25 Прикордонного загону, їй стало відомо, що 03.07.2023 року о 21год 42хв співробітниками поліції було зупинено автомобіль «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору під керуванням ОСОБА_3 , після чого було проведено обшуку автомобіля. На думку захисника було порушено процедуру обшуку а як наслідок незаконне затримання.
В судовому засіданні ОСОБА_3 її захисника ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, заперечення виклав в письмовому виді, просив відмовити. Крім того, просив закрити провадження за скаргою, яка на думку прокурора не відноситься до повноважень слідчого судді.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що затримання проведено з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Стверджував, що обґрунтовано затримано ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки, наявні підстави вважати що вона має можливість втекти з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того додав, що фактично скарга заявника зводиться до незгоди з процедурою проведення обшуку від 03.07.2023 року.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до скарги матеріали, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
У судовому засіданні встановлено, що 03.07.2023 у період часу з 21 год. 55 хв. по 23 год. 43 хв. проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen» Jetta державний номер НОМЕР_1 червоного кольору, який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на проведення якого було надано ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2023 року.
Водночас, 03.07.2023 року о 21год 55хв на КП «Удобне» Білгород -Дністровського району Одеській області було затримано ОСОБА_3 . Заперечень до протоколу затримання не надано.
Утримання особи вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке позбавлення волі має бути законним (тобто, ґрунтуватися на нормах законодавства) та/або бути здійсненим на підставі рішення суду.
Згідно із ч. 1 ст. 207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Випадки затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, без ухвали слідчого судді, суду визначені у ч. 1 ст. 208 КПК України.
У цьому випадку затримання особи здійснено без ухвали слідчого судді, суду на підставі п.1,2 ч. 1 ст. 208 КПК України, про що зазначено у протоколі затримання. Отже затримання ОСОБА_3 відбулося із законодавчо визначених підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Доводи сторони захисту про те, що на обшук автомобіля який проводився 03.07.2023 року був незаконний спростовується ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2023 року, якою було встановлено, що обшук проводився з метою врятування речей, що містять на собі слідову інформацію, що будуть визначені речовими доказами в ході досудового розслідування.
Враховуючи характер відносин, що склався у підозрюваного ОСОБА_3 та іншого підозрюваного ОСОБА_6 його роль у вчиненні злочину, можна дійти висновку, що до дій із втечі чи переховування його могли спонукати і інші особи.
На виконання вимог ч. 4 ст. 208 КПК України ОСОБА_3 повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом Факт роз'яснення, зокрема і цих обставин ОСОБА_3 засвідчив відповідним підписом. Також ОСОБА_3 роз'яснено її права як підозрюваної.
Затримання проходило за участю двох понятих. Цього ж дня, через декілька годин після затримання ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
Протокол затримання відповідає загальним вимогам, передбаченим ст. 104 КПК України, та спеціальним вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 208 КПК України.
З огляду на положення ст. 104, 208 КПК України протокол про затримання не повинен містити обґрунтування підстав затримання, а лише посилання на підставу затримання.
У рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Khlaifia та інші проти Італії від 15.12.2016 року (заява № 16483/12) зазначено, що негайність оцінюється у кожному випадку окремо; проте, підстави для затримання не повинні повідомлятись повністю особою, що здійснює затримання (арешт) у конкретний момент затримання (п. 115) Це положення є невід'ємною частиною схеми захисту, передбаченої статтею 5 Конвенції: будь-яка особа, яка була заарештована, повинна простою, нетехнічною мовою, яку вона може зрозуміти, повідомити про основні юридичні та фактичні підстави для її позбавлення волі, щоби мати можливість звернутися до суду із заявою про оскарження його законності (там само). Причини, при цьому, не повинні бути викладені в тексті будь-якого рішення, яким дозволяється затримання, та не повинні бути в письмовій формі чи в будь-якій спеціальній формі (Рішення у справі Kane проти Кіпру (dec.) від 13.09.2011 року).
Заходи щодо реагування в порядку ст.206 КПК України не можуть бути застосовані через те, що підозрювана наразі не затримана.
Інші доводи щодо недопустимості доказів отриманих під час затримання та здійснення обшуку будуть оцінені під час розгляду обвинувального акту.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 206, 208, 309,369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне затримання особи в порядку ст. 206 КПК України, подану захисником підозрюваної ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12023160000000175 від 11.02.2023 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1