Дата документу 09.08.2023
Справа № 2-1151/11
2-зз/501/21/23
09 серпня 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Семенова О.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Скульниченко К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2-1151/11 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить суд:
- скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2011 року у справі 2-1151/2011;
- зняти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в межах позовних вимог, а саме 14918,18 грн;
- скасувати тимчасову заборону ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.
Заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що 03 червня 2011 року Іллічівський міський суд Одеської області постановив ухвалу про задоволення заяви ПАТ «ПриватБанк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить їй на праві приватної власності, в межах позовних вимог та тимчасово заборонив їй у праві виїзду за кордон до закінчення провадження у справі.
11 липня 2011 року Іллічівським міським судом Одеської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 14918,18 грн, судового збору у розмірі 149,18 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи те, що з дня набрання рішенням суду від 11 липня 2011 року законної сили спливло дев'яносто днів то у суду є достатньо підстав для скасування заходів забезпечення позову.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, в заяві про засування заходів забезпечення позову просила заяву розглянути за її відсутності.
АТ КБ «ПриватБанк» та представник відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, дослідивши та перевіривши докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2011 року за клопотанням ПАТ «ПриватБанк» вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, в межах позовних вимог, а саме 14918,18 грн, та тимчасової заборони ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до закінчення провадження у справі (а.с.20).
Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову для виконання направлена Відділу ДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області та Державній прикордонній службі України (а.с.22).
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2011 року позовні вимоги ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 були задоволені, вирішено стягнути з останньої на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 14918,18 грн, судовий збір у розмірі 149,18 грн, та судовий збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмір 120,00 грн (а.с.25-26).
Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
ОСОБА_1 заяву про скасування заходів забезпечення позову обґрунтовує тим, що з дня набрання рішенням суду від 11 липня 2011 року законної сили минуло більше аніж дев'яносто днів, то відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України такі заходи підлягають скасуванню.
Однак таке твердження заявниці не відповідає вимогам ст. 158 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України уразі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
ОСОБА_1 не надала доказів того, що виконавче провадження з виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2011 року не відкривалось.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що виконавче провадження з виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2011 року не відкривалось або ж закрито в зв'язку з виконанням рішення суду, суд дійшов висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову в частині скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги заявниці про скасування заходів забезпечення позову у виді тимчасової заборони у праві виїзду за кордон, який встановлений ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2011 року, то суд дійшов висновку, що в цій частині заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 158 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2011 року тимчасово заборонено ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до закінчення провадження у справі.
Враховуючи, що 11 липня 2011 року по справі 2-1151/2011 постановлено рішення суду, тобто закінчено розгляд справи, рішення набрало законної сили, то забезпечення позову у виді тимчасової заборони ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, припинили дію.
Керуючись ст. 158, 259-260 ЦПК України суд
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Скасувати захід забезпечення позову у вигляді тимчасової заборони ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, який встановлений ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області 03 червня 2011 року у цивільній справі №2-1151/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відмовити ОСОБА_1 у скасуванні заходів забезпечення позову, які вжитті ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2011 року, у вигляді накладення арешту на майно, яке належить їй на праві приватної власності, в межах позовних вимог, а саме 14918,18 грн.
Після набрання ухвалою законної сили направити її до Державної прикордонної служби України для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя