Справа № 127/14515/23
Провадження № 33/801/786/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.
Доповідач: Сало Т. Б.
21 серпня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
09 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 вказав, що 20.06.2023 він був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частини постанови. Оскаржуване судове рішення оприлюднено 23.06.2023, в останній робочий день тижня, відтак в день винесення постанови він фізично не міг мати оскаржувану постанову та її зміст для написання апеляційної скарги йому відомий не був. 26.06.2023 він отримав постанову, а 03.07.2023 подав на неї апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статі 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Із вказаного слідує, що в справі про адміністративне правопорушення початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови пов'язаний з моментом винесення такої постанови.
За заявою особи, щодо якої винесено постанову, строк на апеляційне оскарження постанови за наявності поважних причин може бути поновлений.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Встановлено, що оскаржувана постанова винесена 20.06.2023, відтак апеляційна скарга повинна була були подана до 30.06.2023.
ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні та йому було відомо про результат розгляду справи, а також про порядок оскарження постанови, який вказаний в резолютивній її частині - десять днів з моменту її винесення.
Натомість, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою 09.08.2023.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 03.07.2023 вже звертався з апеляційною скаргою на згадане судове рішення, однак, через пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність клопотання про поновлення такого строку постановою Вінницького апеляційного суду від 14.07.2023 апеляційну скаргу було повернуто.
20.07.2023 захисник ОСОБА_1 - адвокат Лисий О.В. подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якої вбачається, що йому було відомо про результат прийнятого апеляційним судом 14.07.2023 рішення.
Аналогічна заява була також подана і самим ОСОБА_1 27.07.2023, який в подальшому і не знайомився з матеріалами справи.
З матеріалами справи адвокат Лисий О.В. ознайомився 01.08.2023 і лише 09.08.2023, на восьмий день після отримання постанови про повернення апеляційної скарги, подав апеляційну скаргу.
З моменту повернення апеляційним судом вперше поданої апеляційної скарги минуло 26 днів, а з моменту написання заяви захисником про ознайомлення з матеріалами справи - 20 днів.
Апелянт, знаючи про те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження не вчинив негайних дій щодо оскарження постанови.
А враховуючи, що вдруге подана апеляційна скарга за своїм змістом аналогічна скарзі, яку вже було повернуто апеляційним судом, та зважаючи на незначний обсяг заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказано лише одну підставу, апеляційний суд вважає, що доводи заявника не підтверджують наявність об'єктивно непереборних, незалежних від його волевиявлення перешкод для звернення з апеляційною скаргою в межах розумних строків.
Причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги. Тобто, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. За відсутності таких, поновлення процесуального строку буде порушенням принципу юридичної визначеності.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
За відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, у поновленні цього строку необхідно відмовити, а апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмовити.
Апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало