Єдиний унікальний номер 741/1066/23
Провадження № 3/741/691/23
м. Носівка 27 липня 2023 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ААД № 471333), передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, який ніде не працює,
встановив:
8 травня 2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 23 квітня 2023 року він керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом.
30 травня 2023 року о 20 годині 20 хвилин в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Автоколонна ОСОБА_1 керував автомобілем «АЗЛК-2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.
Ураховуючи відсутність доказів, які б підтверджували поважність причин неявки ОСОБА_1 у судове засідання, суд вважає за можливе розгляд справи провести у його відсутності за наявними у справі доказами, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КУпАП, не є обов'язковою.
Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 листопада 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа не отримувала такого права.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що підтверджується повідомленням ТСЦ МВС № 7443.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є водієм у розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.10 ПДР України.
Таким чином, суд не має підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Пунктом 28 постанови Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року роз'яснено, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення. Не можна накладати це стягнення на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
До протоколу не додано доказів того, що транспортний засіб (автомобіль) марки «АЗЛК-2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , а тому суд не має підстав для накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про те, що достатнім та необхідним для його виховання буде адміністративне стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу.
Керуючись ч. 5 ст. 126 КУпАП, ст.ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, призначивши стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання даної постанови стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі чотирьох тисяч восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600 (вісімдесят тисяч шістсот) грн.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Киреєв