Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/782/23
провадження № 1-кс/650/108/23
15 серпня 2023 року смт Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12021232090000423 від 29 липня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України,
Прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України, перебування підозрюваного в міжнародному розшуку, складення щодо нього підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України та вручення її у спеціальному порядку, передбачену відповідальність за вчинення вказаного злочину у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та те, що є всі підстави вважати, що останній переховується від органу досудового розслідування, а саме встановлено, що останній 30 серпня 2021 року перетнув кордон України до республіки Польща у пункті пропуску «Яготин».
На судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного тримання під вартою. ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного, оскільки йому намагалися вручити повідомлення про підозру у встановленому законом порядку. Наразі він перебуває в державному розшуку та щодо нього оголошений міжнародній розшук. Для затримання підозрюваного необхідно отримати ухвалу слідчого судді про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України .
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною шостою статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений (1) виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або (2) оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з частиною четвертою статті 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З наведених норм вбачається, що у випадку оголошення підозрюваного у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених статтею 177 КПК України, суд застосовує так звану попередню процедуру застосування до підозрюваного запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю підозрюваного клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Отже, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу підозрюваному достатньо встановлення судом обставини оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
Ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу у порядку передбаченому частиною шостою статті 193 КПК України фактично є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується для забезпечення присутності підозрюваного під час розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, що є процесуальною гарантією забезпечення доступу до правосуддя, зокрема безпосередньої участі у розгляді питання яке стосується особи, а також гарантією реалізації права на захист.
Крім того, ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження. Про такий підхід до вирішення даного питання свідчить і судова практика, відображена наприклад у постанові від 11 липня 2023 року № 629/5951/21.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021232090000423 від 29 липня 2021 року, повідомленням про підозру від 23 листопада 2021 року, яке було вручене останньому шляхом його вручення його близькому родичу, яка проживає за тією ж адресою, що і ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), а саме його матері ОСОБА_6 .
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він 29 липня 2021 року, близько 01.00 години, знаходячись на автостоянці, що знаходиться біля приміщення Територіального сервісного центру МВС України № 6542, розташованого за адресою: вул. Братська, 14-б, в смт Велика Олександрівка Бериславського району Херсонської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки, яка виникла з підстав недотримання правил дорожнього руху, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, завдав не менше 7 ударів кулаками рук по обличчю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток своду та лицевого відділу черепа, рана та синці обличчя, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 112 від 25 серпня 2021 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Дії, ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння
Обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 29.07.2021; протокол огляду місця події від 29.07.2021, в ході якого було зафіксоване місце вчинення злочину та оглянуто і вилучено розбиту пляшку; висновком судово - медичної експертизи № 112 від 25.08.2021 року; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; слідчим експериментом проведеним з потерпілим ОСОБА_7 ; впізнання осіб за фотознімками з потерпілим ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_8 ; слідчим експериментом проведеним з свідком ОСОБА_8 ; впізнання особи за фотознімком з свідком ОСОБА_8 ; показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та слідчими експериментами проведеними з вказаними особами; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній розуміє високу ймовірність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, в разі доведення факту скоєння даного злочину та він будучи обізнаним щодо розпочатого щодо нього досудового розслідування прийняв рішення виїхати за межі України не повідомивши органи досудового розслідування ані своє теперішнє місце перебування, ані засоби зв'язку.
Так, 23 листопада 2021 року за наявності достатніх підстав відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення (злочину) передбаченого частиною першою статті 121 КК України. У зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання та відсутністю точних відомостей про місце його знаходження, про підозру останнього, 23 листопада 2021 року було повідомлено шляхом вручення повідомлення його близькому родичу, яка проживає за тією ж адресою, що і ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), а саме його матері ОСОБА_6 .
Після повідомлення про підозру, підозрюваний ОСОБА_5 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з'являвся та місце його перебування невідоме, у зв'язку з чим 16 грудня 2022 року постановою слідчого оголошено його розшук.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_5 , переховується від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим його місцезнаходження слідству невідоме, крім того, на даний час наявні відомості про перебування ОСОБА_5 на території Республіки Польща.
У зв'язку з отримання інформації про виїзд ОСОБА_5 у Республіку Польща та можливе перебування у зазначений країні, 09 серпня 2023 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
Вказані обставини свідчать про те, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду існує та є вірогідним.
Встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що застосування до підозрюваного запропонованого прокурором запобіжного заходу є необхідним та виправданим, адже дозволить здійснити його затримання за межами України, ухвалити рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення його видачі з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснити його доставку на територію України до місця кримінального провадження.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; майновий стан; не повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також такі обставини.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1