Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/2121/23
Провадження № 3/689/1176/23
Іменем України
про накладення адміністративного стягнення
21 серпня 2023 року смт. Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Мазурчак В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 16 серпня 2023 року о 19 год. 00 хв. в смт. Ярмолинці Хмельницького району Хмельницької області по вул. Хмельницька, 22 керував транспортним засобом марки «Chevrolet Epica» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці та у медичному закладі.
Своїм діями водій порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306. Відповідно до цієї норми водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за такими ознаками диспозиції цієї статті: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав. Спочатку пояснив, що дійсно відмовився від проходження огляду. У подальшому після перегляду відеоматеріалів пояснив, що драгер він продув, а від огляду у медичному закладі відмовився. Зазначив, що не вважає відмову суттєвим порушенням, адже це не серйозне порушення, це ж не роз'їхати сім чоловік.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що належними та допустимими доказами доведено вину особи в скоєнні правопорушення: протоколом про адміністративні правопорушення та ведеозаписом з місця події.
ОСОБА_1 визнав, що керував транспортним засобом. Його фактична відмова від продування алкотестера «Драгер» зафіксована відеозаписом з місця події. Вбачається, що ОСОБА_1 відмовлявся пройти огляд, вів себе некоректно по відношенню до працівника поліції, вимагав, щоб працівник поліції пройшов огляд. У подальшому декілька разів зробив вигляд, що продуває алкотестер, торкаючись при цьому трубки губами. Такі дії свідчать про фактичну відмову пройти огляд. Після цього усно відмовився пройти огляд у медичному закладі.
За наслідками оцінки досліджених доказів окремо, у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що в діях водія є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
При визначенні виду адміністративного стягнення, суд приймає до уваги обставини, за яких було вчинено правопорушення, вважає за необхідне накласти на нього стягнення у межах санкції відповідної статті.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (Розміри ставок судового збору) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 гривні. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, слід стягнути на користь держави судовий збір у сумі 536,8 (з розрахунку 2684 х 0,2) гривні.
Суд підкреслює, що відповідно до статті 68 Конституції кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Водії транспортних засобів відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» як учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху. Згідно із статтею 16 цього ж закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а стаття 53 передбачає, що фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Отже, незнання водієм ОСОБА_1 своїх обов'язків водія та відповідальності за їх невиконання не звільняє його від відповідальності.
Керуючись частиною першої статті 130, статтями 283 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.
Суддя В. Мазурчак