Справа № 464/5092/23
пр.№ 2/464/1443/23
21.08.2023 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.
при секретарі судових засідань - БІЗІЛІ І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 12 жовтня 2013 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис 2688.
Позов мотивує тим, що від шлюбу мають дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини з часом почали погіршуватись, спільне життя з відповідачкою не склались через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, цінності та обов'язки з ведення спільного господарства, що призводить до неодноразових сварок, спроби на примирення не дали жодного результату, оскільки різні погляди на життя, різні характери. З дружиною проживають окремо, не ведуть спільного господарства, сім'я фактично розпалась, подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам. Просить позов задоволити.
Сторони у судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись про таке належно та вчасно, про причини неявки суд не повідомили. Представник позивча ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позов підтримав, просить такий задоволити. Представник відповідача ОСОБА_7 подав заяву, за змістом якої позов визнав, просить справу розглядати у іній відсутності.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 10 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду на 21 серпня 2023 року.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12 жовтня 2013 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції сторони одружились 12 жовтня 2013 року, актовий запис №2688.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом РАГСу м.Торроелья де Монтгрі.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є небажання позивача будувати у подальшому сімейні стосунки, внаслідок чого припинено подружні стосунки, не ведеться спільне господарство, шлюб існує формально.
Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Положення ст.24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява N 44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач визнає позов, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки такий носить виключно формальний характер.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп., згідно квитанції №32528798800007415223 від 27 липня 2023 року.
З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 536 грн. 80 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача необхідно покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 536 грн. 80 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 12 жовтня 2013 року у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис 2688.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жителю АДРЕСА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 536 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), жительки АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,(РНОКПП НОМЕР_2 ), жителя АДРЕСА_1 , сплачені позивачем при подачі позову до суду судові витрати в розмірі 536 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
СУДДЯ О.А.БЕСПАЛЬОК