Справа № 450/2874/22 Провадження № 2/450/205/23
"31" березня 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Покидько Л. Р.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Щирецької сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачкою право власності на житловий будинок № 10 загальною площею 66,7 м2, житловою площею 50,6 м2 (площа забудови - 90 м2, кубатура будинку - 280 м2) з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Яструбки, Львівського (колишнього) Пустомитівського району Львівської області помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Після смерті батька до складу спадщини увійшлов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 . Спадкодавець до дня смерті проживав та був зареєстрований даному будинку з дружиною ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , донькою ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), сином - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також разом із спадкодавцем на день його смерті постійно проживала без реєстрації та вела спільне господарство донька - ОСОБА_2 , яка вступила в фактичне володіння та управління майном, а тому вважається такою що прийняла спадщину, у зв'язку з чим звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відповідь про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно, так як спадкодавець за життя не зареєстрував своє право власності на житловий будинок у встановленому законом прядку. Вказує що інших спадкоємців які б претендували на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 немає, на підставі чого звертається до суду із позовом, який просить задоволити.
14.09.2022 року провадження у справі відкрито.
13.10.2023 року на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи ОСОБА_3 , в яких остання позовну заяву підтримала, проти задоволення позову не заперечує. В обґрунтування зазначила, що з 1964 року ОСОБА_3 перестала проживати за адресою проживання та реєстрації батьків, переїхавши у Чернігівську область, спадщину після смерті батька не приймала, в органи нотаріату не зверталась, на спадщину не претендує, в суд із заявою про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини звертатись наміру не має.
27.10.2022 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
15.11.2022 року від представника відповідача Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області надійшла заяву про розгляд справи у його відсутності.
08.03.2023 року справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала просить такий задорволити з підстав у позовній заяві та наданих суду письмових поясненнях.
Представник відповідач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститись заява про розгляд справи у його відсутності. Відзиву на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходило.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, у поданих письмових поясненнях просить розглдя справи проводити у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).
Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспрюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 (прізвище змінена з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_10 , що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 04.06.1977 року) ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2 від 08.08.1982 року та копією свідоцтва про народження позивачки серія НОМЕР_3 від 16.06.1970 року.
З Рішення виконкому Пустомитівської районної Ради депутатів трудящих №560 від 27.10.1967 року вбачається, що ОСОБА_4 було виділено з присадибного фонду земельну ділянку, площею 0,08 га під будівництво житлового будинку в селі Яструбки.
Також, Державним архівом Львівської області було надано архівний витяг з Протоколу №6 засідання виконкому Никонковичівської сільської Ради депутатів трудящих Пустомитівського району Львівської області від 24.03.1967 року про надання дозволу на будівництво жилого будинку в селі Яструбки ОСОБА_4 .
Зі Свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, вбачається, що ОСОБА_4 є забудовником житлового будинку, житловою площею 50,6 кв.м по АДРЕСА_2 на земельній ділянці під забудову площею 0,08 га виділеної із присадибного фонду на підставі рішення виконкому Никонковицької сільської Рали депутатів трудящих від 24.03.1967 року.
З відповіді Обласного КП «БТІ та експертної оцінки» №1385 від 07.06.2022 року вбачається, що згідно архівних даних станом на 29.12.2012 р. інформація про реєстрацію права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в БТІ відсутня.
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №303835055 від 26.06.2022 р., вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 відомості про реєстрацію право власності, інші речові права, іпотека, обтяження - відсутні.
З копії довідки (виписка з Погосподарської книги за 1980-1982 рр. с Яструбки) № 55 від 23.05.2022 року Соколівського старостинського округу Щирецької селищної ради вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований і проживав за адресою: с. Яструбки Пустомитівського району Львівської області. Разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_5 , 1923 року народження, дочка - ОСОБА_6 - 1962 року, син - ОСОБА_7 - 1957 року народження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу УРСР, котрий діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. У п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 р. (у редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), вказано, що якщо у вказаний в ст.549 Цивільного кодексу Української РСР шестимісячний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не продовження пропущеного строку. Згідно з п.3.3. методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів, щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтва про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, затверджених рішенням Міністерства юстиції України 29.01.2009 року, під фактом вступу у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтримання його в належному стані.
Звертаючись до суду із позовом позивачка зазначає, що без реєстрації постійно проживала на момент смерті батька, спадкодавця, ОСОБА_4 за адресою його проживання у с. Яструбки, що стверджується актом обстеження житлово-побутових умов № 62 від 30.06.2022 року, а тому прийняла спадщину після смерті батька, вступивши в у правління спадковим майном.
Разом з тим, встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 , були зареєстрованими та проживали його дружина ОСОБА_5 , 1923 року народження, дочка - ОСОБА_6 - 1962 року, син - ОСОБА_7 .
Відомостей про наявність чи відсутність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_4 матеріали справи не містять, клопотань про витребування спадкової справи, заведеної після смерті смерті спадкодавця суду не заявлялось.
Окрім того матеріли справі не містять відомостей про відсутність чи наявність заповітів ОСОБА_4 , клопотань про витребування такої інформації суду стороною позивача не заявлялось.
Позивач звертається до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, однак в матеріалах справи відсутні відомості про усіх спадкоємців, які проживали на момент смерті спадкодавця разом із ним та відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу УРСР прийняли спадщину після смерті спадкодавця, ОСОБА_4 .
Таким чином, стороною позивача не надано суду доказів для встановлення кола спадкоємців ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином суд позбавлений можливості перевірити фактичні обставини, на які покликається позивач як на підставу звернення до суду із позовом, зокрема факт прийняття нею спадщини після смерті батька, відсутність інших спадкоємців майна померлого, які прийняли спадщину. Спадкоємці майна померлого Таким чином наданими суду доказами не можливо таким чином встановити частку у майні, що увійшла до складу спадщини, яка успадкована позивачкою.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, позивач на підтвердження своїх вимог про визнання права власності в порядку спадкування не представив суду належних доказів відсутності інших спадкоємців, права яких можуть бути порушені у випадку задоволення судом позову.
Жодних клопотань про витребування таких доказів, стороною позивача суду не заявлялося.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не доведено наявність майна у власності спадкодавця, щодо якого заявлені позовні вимоги, не представлено суду доказів наявності визначеного кола спадкоємців до майна спадкодавців, таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у представлених суду доказах, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_2 до Щирецької сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 10.04.2023 року.
СуддяІ. І. Мельничук