Справа № 308/6948/23
1-кп/308/540/23
09 серпня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/540/23 (справа № 308/6948/23), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072030000023 від 10.02.2023, про обвинувачення, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
01 травня 2023 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/540/23 (справа № 308/6948/23), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072030000023 від 10.02.2023, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у від 01.05.2023 року справу було розподілено на суддю ОСОБА_1 .
За ухвалою від 02.05.2023 року судом було призначене підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні.
31.05.2023 року через канцелярію суду обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням з потерпілою ОСОБА_5 та просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_5 також подала до суду письмове клопотання аналогічного змісту від 25.04.2023 року у якому повідомила, що ОСОБА_4 відшкодував їй витрати на лікування за наслідками ДТП, тому претензій морального чи матеріального плану до нього вона не має, цивільний позов заявляти не бажає, просить закрити провадження у зв'язку з її примиренням з обвинуваченим на підставі ст. 46 КК України.
Прокурор не заперечував проти закриття провадження у справі.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подані суду клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
В ході досудового розслідування встановлено, що 27 січня 2023, близько 06 години 50 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Fiat», моделі «Ducato», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись зі швидкістю 42,2....45,6 км. на год. по другорядній дорозі - по вул. Марії Заньковецької в м. Ужгород, зі сторони вул. Сечені, у напрямку вул. Легоцького, наблизився до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, ігноруючи дорожні знаки 2.1 «Дати Дорогу» та 2.4 «Кінець головної дороги», виїхав з другорядної дороги на головну дорогу - вулицю Грушевського, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинний був і міг їх передбачити, тобто діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним за умов видимості у напрямку руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, не виконав вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, тобто не надав перевагу в русі автомобілю, що рухався по головні дорозі зі швидкістю 36,3....39,3 км. на год. зі сторони вул. Минайської в напрямку вул. Капушанська - автомобілю «Renault Zoe» водієм якого був ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті зіткнення двох автомобілів пасажир автомобіля «Renault Zoe» - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка сиділа на задньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: «ЗЧМТ, забою головного мозку легкого ступеню, субарахноїдального крововиливу у правій лобній частці». Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, можливо їх виникнення у салоні автомобілі пасажира заднього сидіння при ДТП.
По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час ДТП, яка мала місце 27.01.2023 року і не суперечить обставинам справи. Комплекс вищевказаних тілесних ушкоджень потягли за собою розлад здоров'я більше як на 21 день і по цій ознаці згідно 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У такий спосіб ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), а саме: п. 16.11- ПДРУ: «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».
З технічної точки зору, при встановлених в ході досудового розслідування вихідних даних, у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, стали дії водія автомобіля «Fiat», моделі «Ducato», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_4 , який не виконав вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «дати дорогу», недотримання яких в своїй сукупності знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як зазначено у п. 1 ч. 2, ч.ч. 8, 11 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК.
Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачена відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - у вигляді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України це діяння є нетяжким злочином.
Судом встановлено що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
У кримінальному провадженні цивільний позов потерпілою не заявлено.
У клопотання від 25.04.2023 року потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_4 відшкодував їй витрати на лікування за наслідками ДТП, тому претензій морального чи матеріального плану до нього вона не має, цивільний позов заявляти не бажає.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість закрити провадження у цій справі у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 46 КК України, оскільки вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, вчинений ним вперше, обвинувачений ОСОБА_4 відшкодував завдану шкоду потерпілій ОСОБА_5 , після роз'яснення права заперечувати проти закриття провадження у цій справі - наполягав на його закритті. В свою чергу потерпіла повідомила суду що примирення відбулося, шкоду їй відшкодовано, і просила закрити кримінальне провадження, тобто фактично відбувся акт прощення в результаті вільного волевиявлення.
У кримінальному провадженні витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 286, 369, 372 КПК України, ст.ст. 44, 46 КК України суд, -
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, - на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілою - ОСОБА_5 , кримінальне провадження закрити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1