Справа № 740/5474/20
Провадження № 6/740/36/23
21 серпня 2023 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа,
встановив:
08.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з заявою про видачу дубліката виконавчого листа. Подану заяву мотивує тим, що виконавчий лист втратила з власної необережності, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я і пам'яті.
Заявниця в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, подану заяву про видачу дубліката виконавчого листа підтримала та просила її задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування вимог, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа.
Судом встановлено, що 26.02.2021 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області було винесено заочне рішення у справі за її позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено (а.с.38-41).
Як вбачається з відмітки, що міститься в матеріалах справи копія заочного рішення та виконавчий лист були отримані позивачем ОСОБА_1 31.03.2021.
Відповідно до пп. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень до ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).
Матеріали справи не містять доказів того, що заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.02.2021 було виконане, а отже конкретні правові докази про виконання рішення суду відсутні.
Строк пред'явлення до виконанння виконавчого листа не сплинув.
Враховуючи викладене судом встановлені та перевірені обставини втрати виконавчого листа у справі №740/5474/21, який виданий Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, а також те, що рішення суду є чинними.
Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушений прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст.6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, пункт 40).
На теперішній час судове рішення не виконано, що суперечить нормам, встановленим законодавством та ставить під загрозу права та інтереси стягувача.
На підставі викладеного, заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню.
Керуючись п.п.17.4 п. 17.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.433 ЦПК України, суд, -
постановив:
заяву задовольнити.
Видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа у справі №740/5474/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на матір.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.О.Гагаріна