Справа № 521/19509/23
Номер провадження:1-кп/521/1931/23
17серпня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції з ДУ «Арбузинська виправна колонія (№ 83)», у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 24.11.2015 року за № 12015160470007305, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Одесі, має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
1) 12.12.2011 Суворовським районним судом м. Одеси за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;
2) 28.12.2018 Суворовським районним судом м. Одеси за ст.ст. 187 ч. 2, 189 ч. 2, 357 ч. 3, ст.ст. 70, 71 КК України до 8 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Відповідно до клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
23.11.2015 року приблизно об 11 годині водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б) , 12.1, 13.1, 13.3, дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:
Розмітка 1.1. (вузька суцільна лінія)
поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2+1) смугами руху в обох напрямках;
позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка);
позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки);
розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.1 «Суміжні пішохідна та велосипедна доріжки»;
розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15 (велосипедний переїзд).
Лінію 1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю не менше 30 км/год.
п. 2.3 (б) - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.1. - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
п. 13.1 - Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
п. 13.1 - Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Порушення виразилися в тому, що 23.11.2015 приблизно об 11 годині ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по сухому дорожньому покриттю проїзно частини автодороги М 0504 «Об'їзд м. Одеса» з боку автодороги М05 сполученням «Київ-Одеса» в напрямку вул.. Тираспольське шосе в Малиновському районі м. Одеси, біля будинку № 28 по вул.. Тираспольське шосе, рухаючись прямо за кермом транспортного засобу, уважним не був, діючи необережно, проявивши злочинну самовпевненість, в ході здійснення руху перетнув суцільну смугу для руху, тим самим допустив виїзд на зустрічну смугу для руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21140» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритих переломів лівої кістки лівого передпліччя в середній третині зі зміщенням уламків, переломів гілок обох лонних та сідничних кісток бічної маси крижі зліва та лівого поперечного відростку V поперекового хребця. Порушення вимог зазначених положень Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Діяння підозрюваного ОСОБА_4 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Прокурором заявлене клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. До клопотання додані письмові згоди від потерпілого і підозрюваного про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з вказаних підстав.
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання, повідомила про наявність правових підстав для його задоволення, зазначила, що не має інформації щодо обставин, які б могли бути перешкодою для закриття провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за строками давності.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що наразі перебуває в ДУ «Арбузинська виправна колонія (№ 83)» у зв'язку з відбуванням покарання у виді позбавлення волі. Він підтримав клопотання прокурора і просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 289 КК України на підставі ст. 49 КК України.
Судом роз'яснено підозрюваному передбачену положеннями ст. 49 КК України підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, а також право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють.
Підозрюваний повідомив, що цілком розуміє суть підозри, підстави і наслідки звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України, однак наполягав на задоволені клопотання, просив звільнити його від кримінальної відповідальності - у зв'язку із закінченням строків давності, відповідно до ст. 49 КК України, ч. 1 ст. 285 КПК України.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані стороною обвинувачення документи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо минуло 3 роки з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального проступку, за якийпередбачено покарання у виді обмеження волі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що події, які інкримінуються обвинуваченому, мали місце 23.11.2015 року. Тобто, перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення закінчився 23.11.2018 року.
Перебіг давності на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 49 КПК України не зупинявся і не переривався. Кримінальні правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_4 засуджено вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 28.12.2018 року, були вчинені 28-29.03.2014 року, тобто до 23.11.2015 року. Кримінальні правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_4 засуджено вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 31.05.2021 року, були вчинені у лютому та квітні 2021 року, тобто після 23.11.2018 року.
Отже, наявні всі необхідні умови для закриття даного кримінального провадження та звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурором суду були надані відомості про здійснення процесуальних витрат за рахунок держави на проведення судових експертиз під час досудового розслідування у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд повинен вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17, КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Вирішення питання про розподіл процесуальних витрат полягає у висновку суду про стягнення або відмову у стягненні певної грошової суми, яка є процесуальними витратами у розумінні КПК.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
Оскільки кримінальне провадження підлягає закриттю, процесуальні витрати не можуть бути стягнені з підозрюваного ОСОБА_4 , а мають бути віднесені на рахунок держави. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2021 року (справа № 266/3090/18).
Керуючись ст. 49 КК України, п.1 ч. 2 ст. 284 України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя Ірина МОРОЗОВА