Дата документу 21.08.2023
Справа № 501/1095/19
1-кп/501/17/23
Іменем України
21 серпня 2023 року м. Чорноморськ
Іллічівський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1
Секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження, відомості про які внесені до ЄРДР за № 12019160160000145 від 24.02.2019.
Прокурор - ОСОБА_5
Захисники - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Потерпіла - ОСОБА_9 (представник - ОСОБА_10 )
Обвинувачений:
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рівне Тарутинського району Одеської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, маючий на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_11 24.02.2019 о 03 годині 00 хвилин знаходився в приміщенні нічного клубу «Метрополіс», що розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 15, де в нього в ході розмови з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово виник конфлікт на побутовому ґрунті. В ході конфлікту ОСОБА_11 , діючи з невизначеним і непрямим умислом з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , хоча не бажав, але свідомо припускав спричинення тяжкого тілесного ушкодження, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя потерпілого ОСОБА_12 , в результаті якого останній з прискоренням впав на підлогу, вдарившись головою о тверду поверхню, втративши свідомість та отримавши тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя відповідно до п.2.1.1.а, п.2.1.2, п.2.1.3 б, в, г. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень - закриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку та крововилив під його оболонки, від якої помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 04 годині 20 хвилин в реанімаційному відділенні КУ «Одеська обласна клінічна лікарня». Смерть ОСОБА_13 знаходиться у причинному зв'язку із цією травмою, а безпосередньою причиною смерті є набряк головного мозку. Стосовно настання смерті ОСОБА_11 діяв з необережності у формі кримінальної протиправної недбалості, оскільки не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (настання смерті потерпілого), хоча повинен був і міг їх передбачити.
Таким чином, ОСОБА_11 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Частина статті Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальне правопорушення, винними у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення злочину.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 визнав себе винуватим частково. Не оспорюючи фактичні обставини вчинення злочину, висловив позицію про кваліфікацію його діяння за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство через необережність, оскільки він не хотів смерті потерпілого. В ніч з 23 на 24 лютого 2019 року він перебував у нічному клубі «Метрополіс», де ОСОБА_12 неодноразово проходив повз нього і зачіпав його руками. Раніше потерпілого він ніколи не бачив, той запропонував піти поговорити. Вони розмовляли, потерпілий висловив на його адресу образу, в процесі спілкування потерпілий поліз у кишені, а потім, нахилившись, тримав руки за спиною. На думку обвинуваченого, потерпілий мав намір нанести йому удар, тому він вирішив діяти на упередження, та завдав удар потерпілому кулаком правої руки по обличчю. Наніс потерпілому лише один удар, після цього не добивав його. На його думку, удар, якій він наніс потерпілому, був середньої сили. Потім він відійшов убік до своїх друзів, оскільки до потерпілого нікого не підпускали, тому він чекав разом з ними та спостерігав. Згодом потерпілого привели до тями. Разом з охороною закладу він чекав на приїзд працівників поліції, і прочекавши приблизно півтори години він пішов додому, залишивши свої особисті та контактні дані. Наміру переховуватися він не мав. В цей день алкогольні напої не вживав. Вранці йому повідомили, що його шукає поліція, і він повідомив поліції своє місцезнаходження. Цивільний позов визнає в повному обсязі, може відразу сплатити 100 000,00 грн, а решту - частинами. Він хотів відшкодувати потерпілій частину шкоди, однак потерпіла вимагала повного відшкодування, у зв'язку з чим на теперішній час він не відшкодував потерпілій шкоду. Дуже шкодує. В нього немає професійних бійцівських навичок загалом він займався такими видами спорту, як футбол та волейбол, за що має грамоти, а боксом займався лише декілька місяців, разрядів не має.
Однак, наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю доведена сукупністю досліджених судом доказів.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що загиблий - її син. 24 лютого 2019 від доньки дізналася, що син перебуває в лікарні. Обставини їй відомі лише з відео. Потерпіла зазначила, що її син за характером був культурною та освіченою людиною. Зі слів потерпілої, її син не був знайомий з обвинуваченим, тобто до цього підстав для їх конфлікту не було. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_12 є її братом. В ніч з 23 на 24 лютого 2019 року вона дізналася, що брат знаходиться в лікарні. Обставини ситуації та деталі конфлікту їй стали відомі від слідчого в ході досудового розслідування. Бачила брата в лікарні. Пошкодження на його руках та ногах - наслідки прив'язування бинтами в лікарні, спочатку цих пошкоджень в лікарні не було. Її брат був освіченою, мирною людиною, яка має м'який характер. З обвинуваченим її брат знайомий не був. Обвинувачений чи його родичі з сім'єю загиблого не зв'язувалися, нічого не відшкодовували.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що в ніч з 23 на 24 лютого 2019 року перебував у нічному клубі «Метрополіс», де біля барної стійки він побачив двох чоловіків, один з яких один раз вдарив іншого рукою в ліву частину обличчя. Постраждалий ( ОСОБА_12 ) від отриманого удару впав, не намагаючись згодом піднятися. ОСОБА_15 намагався надати постраждалому медичну допомогу, однак той не приходив до тями. Свідок, який за фахом є стоматологом, повідомив, що потерпілого краще не рухати, однак його (свідка) відштовхнули і, не звертаючи уваги на його рекомендації, понесли на перший поверх, куди в той час вже прибула швидка. Коли потерпілого клали на ноші, той перебував в непритомному стані. Крім того, ОСОБА_15 повідомив, що не чув, про що саме спілкувалися ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , однак до удару в них конфлікту не було, вони просто розмовляли. Після нанесення удару ОСОБА_11 розвернувся та пішов усередину. Свідок додав, що у приміщенні нічного клубу підлога складається з плитки об яку, на його думку, постраждалий при падінні на спину вдарився головою. Ознак перелому щелепи ззовні видно не було.
Під час огляду місця події - приміщення зали клуба «Метрополис», розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 15 встановлено, що підлога в приміщенні нічного клубу вкрита кахельною плиткою, а в приміщенні здійснюється відео спостереження, про що свідчить протокол огляду місця події від 24.02.2019 р. (т. 1 а.с. 135-139).
Відеозапис з камер відео спостереження (т. 1 а.с. 148), на якому зафіксована подія злочину, виданий директором ТРК «Метрополіс», про що свідчить його заява від 25.02.2019 р. (т. 1 а.с. 147), переглянутий під час досудового розслідування, відповідно до даних протоколу від 26.02.2019 р. (т. 1 а.с. 149 - 155), а також відтворений в судовому засіданні.
Події, зафіксовані на відеозаписі свідчать про те, що загиблий розмовляв з обвинуваченим, не здійснював будь-яких загрозливих чи погрожуючих рухів, безпосередньо перед завданням удару нахилився до обвинуваченого, наблизивши своє обличчя до лівої сторони голови обвинуваченого (розмовляючи впритул до вуха останнього через шум в приміщенні), та, таким чином, перебував в уразливому положенні. А обвинувачений ОСОБА_11 швидким рухом відступив лівою ногою назад, та завдав удар кулаком правої руки по лівій стороні обличчя загиблого, від чого останній впав на спину, вдарившись головою о підлогу, та лежав не рухаючись. Навколо непритомного постраждалого почали збиратися люди, а обвинувачений продовжував пересуватися навколо, пританцьовуючи.
Відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи № 21 (164) від 04 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 179 - 186), смерть ОСОБА_12 знаходиться у причинному зв'язку з закритою черепно-мозковою травмою у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку та крововиливів під його оболонки. Безпосередньою причиною смерті є набряк головного мозку. Момент настання смерті потерпілого (04 години 20 хвилин 11.03.2019) чітко зареєстрований в карті стаціонарного хворого. Ступінь розвитку трупних явищ цілком відповідає цьому терміну. На трупі ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: крововилив у правий висковий м'яз, лінійний перелом правих: тім'яної, вискової (луски та крила клиновидної кістки), правостороння епідуральна (між твердою мозковою оболонкою та кістками черепа) гематома, лівостороння субдуральна (між м'якою та твердою мозковими оболонками) гематома, субарахноїдальний (під м'якою мозковою оболонкою) та контузійні крововиливи головного: зовнішньої поверхні правої вискової частки (2x1,5см) та зовнішньої поверхні лівих лобної та вискової часток (11x7,5см); садна: задньої та зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглоба, передньої поверхні правого та лівого колінних суглобів. Черепно-мозкова травма у ОСОБА_12 могла виникнути під час падіння з висоти власного зросту з прискоренням та ударом (контактом) правою висково-тімяною областю голови, найбільш ймовірно з твердою плоскою поверхнею, на це вказують характерні ознаки для даного виду ударно-протиударної травми, тобто: в області удару наявність крововилива в висковий м'яз, лінійного перелому тім'яної та вискової кісток з розповсюдженням на основу черепа (в передню черепну ямку), епідуральної гематоми, вогнищевих крововиливів (2x1,5см), а на діаметрально протилежній поверхні, в лівій лобно-висковій області - субдуральна гематома та більш масивні вогнищеві крововиливи (11x7,5см). Травма: удар в обличчя кулаком та падіння з прискоренням представляють собою єдиний комплекс черепно-мозкової травми та не можуть бути розділені по ступеню тяжкості. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від ударів тупих предметів у строк 24.02.2019 р., на це вказує характер саден з відторгнутими скоринками, а також крововиливів головного мозку за результатами гістологічного дослідження - з вираженою клітинною реакцією та проліферацією. Індивідуальних ознак травмуючого (травмуючих) предмета (предметів) в ушкодженнях не встановлено. Судово-медичних даних, які б вказували на послідовність виникнення тілесних ушкоджень, немає. Закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_12 , у вигляді перелому кісток черепа, забою головного мозку та крововиливів під його оболонки, відповідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя п.2.1.1.а, п.2.1.2, п.2.1.3 б,в,г. (м.Київ, 1995р). Садна верхньої та нижніх кінцівок як кожне окремо, та і в своїй сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень п.2.3.5 (Ті ж Правила). На момент утворення тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_12 міг знаходитися у вертикальному положенні та звернений передньою поверхнею тулуба до нападника та травмуючого предмета, з ударом кулаком руки в ліву половину обличчя та послідуючим падінням на праву поверхню голови. Таким чином траєкторія при падінні може бути зліва направо відносно вертикального положення потерпілого. Відсутність слідів на лівій поверхні голови ОСОБА_12 , в місті удару кулаком руки нападника може бути обумовлено давністю утворення ймовірного ушкодження такого як синець. Тілесні ушкодження у ОСОБА_12 могли бути утворені за механізмом, як на це вказують: дані з відеозаписами з камер відеоспостереження, свідки та підозрюваний в представлених матеріалах справи. Черепно-мозкова травма, подібна тій яка є у ОСОБА_12 , з наявністю вогнищевих та підоболочечних крововиливів головного мозку, як правило супроводжується швидкою втратою свідомості та, відповідно, відсутністю можливості до виконання потерпілим після завдання йому тілесних ушкоджень будь яких дій: пересуватися, говорити та інше. Слід зазначити, що у деяких потерпілих може визначатися так званий «світлий проміжок», який враховує десятки хвилин-години, на протязі якого вони зберігають можливість до самостійних дій таких як пересуватися, розмовляти, кричати. При судово-токсикологічному дослідженні, в крові та сечі ОСОБА_12 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,21 ‰, в сечі 1,38 ‰ (дослідження №177л). Вказана концентрація етилового спирту у крові могла відповідати легкому алкогольному сп'янінню. Потерпілому ОСОБА_12 по ознакам загрозливим життю проведено надання кваліфікованої медичної допомоги своєчасно та в повному обсязі. В післяопераційному періоді стан потерпілого був важким, що обумовлено тяжкістю черепно-мозкової травми і призвело до настання смерті.
Згідно з даними комісійної судово-медичної експертизи № 123 від 13 червня 2019 року (т. 2 а.с. 34-54), черепно-мозкова травма у потерпілого ОСОБА_12 виникла за рахунок комплексу травматичних впливів, а саме: внаслідок травматичного впливу (удару) у ліву половину обличчя (що повністю підтверджується результатами відеозапису), із наступним падінням на площині («з висоти власного зросту») після надання його тілу значного прискорення внаслідок удару підозрюваним (визначити силу удару кількісно комісія експертів визначити не має можливості, у зв'язку відсутності судово-медичних методик). Таким чином, у механізмі мав місце первинний удар рукою (кулаком) у ліву частину обличчя (напрямок удару дивись відеозапис) та послідуючий контакт з плоскою підлогою правої скронево-тімяної ділянки голови, з утворенням ударно-протиударних ушкоджень головного мозку, що підтверджуються даними відеозапису з камер відеоспостереження ТРК «Метрополіє» у м. Чорноморськ за 24.02.2019р. Така травма не могла виникнути за рахунок звичайного (без попереднього прискорення) падіння; дані тілесні ушкодження виникнули 24.02.2019р. у надзвичайно короткий проміжок часу, який розраховується декількома секундами, що підтверджується даними відеозапису з камер відеоспостереження ТРК «Метрополіє» у м. Чорноморськ за 24.02.2019 р. та результатами гістологічного дослідження, а саме наявність вираженої клітинної реакції та проліферації; згідно даних акту судово-медичного дослідження №146 від 11.03.-29.03.2019 р.р., висновку експерта №21 від 20.03-04.04.2019 р., смерть потерпілого ОСОБА_12 знаходиться у прямому причинному зв'язку із закритою черепно-мозковою травмою у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку та крововиливів під його оболонки, що привело до розвитку набряку головного мозку, який і є безпосередньою причиною смерті; враховуючи клінічну картину закритої черепно-мозкової травми у потерпілого ОСОБА_12 , а саме після утворення забою мозку наступає втрата свідомості на деякий проміжок часу, після чого на деякий час наступає «світлий проміжок» за рахунок наростання крововиливів під оболонки головного мозку, в цей час потерпілий міг розмовляти та пересуватися з чиєюсь допомогою, що підтверджується даними відеозапису з камер відеоспостереження ТРК «Метрополіс» у м. Чорноморськ за 24.02.2019р.
Відповідно до даних висновку комісійної судово-медичної експертизи №08-186/2019/пп від 18 грудня 2019 року (т. 3, а.с. 2-49), черепно-мозкова травма у ОСОБА_12 виникла внаслідок падіння з прискоренням на площині за рахунок удару тупим предметом (кулаком) у ліву частину обличчя з утворенням забою м'яких тканин та гематоми лівої виличної ділянки та послідуючим падінням і ударом правою частиною голови об розповсюджену тверду поверхню (підлога вкрита плиткою) з утворенням ударних ушкоджень ділянок головного мозку праворуч і лінійного перелому правих кісток склепіння та основи черепу та протиударних ушкоджень ділянок головного мозку зліва. Утворення усіх ушкоджень голови слід вважати такими, що утворилися за єдиним механізмом за обставин, зафіксованих на відеозапису з камери спостереження та фотозображеннях зроблених з кадрів відеозапису); за ступенем тяжкості закрита черепно-мозкова травма представляє єдиний нерозривний комплекс ушкоджень, який має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя згідно п. 2.1.1.а, 2.1.3 б,в,г «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 і перебуває у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого; садна на кінцівках мають ознаки легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.5 «Правил...» і не перебувають у причинному зв'язку з настанням смерті; після отриманої черепно-мозкової травми ОСОБА_12 не мав можливості вчиняти цілеспрямовані дії, але міг вчиняти деякі самостійні обмежені дії, або з чиєюсь допомогою. Згідно даним довідки Одеського обласного бюро судово-медичної від 06.03.2019 р., у крові ОСОБА_12 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,21 %о. Дана концентрація етилового спирту у крові відповідає легкому ступеню сп'яніння»;
Відповідно до висновку судово-медичної комісійної експертизи № 84 від 05.11.2020 року (т. 3 а.с. 210 - 230), при виникненні черепно-мозкової травми від декількох травматичних впливів по голові доцільно говорити про вплив на формування остаточного об'єму ушкоджень сукупності травматичних впливів. Допускаючи у таких випадках можливість виникнення черепно-мозкової травми від кожного окремого травматичного впливу, при умові, що кожен наступний травматичний вплив поглиблює дію попереднього. Враховуючи вищевикладене, комісія експертів не може розмежувати окремі складові даної черепно-мозкової травми та встановити ступінь тяжкості кожного ушкодження, які складають дану травму, окремо.
Винуватість обвинуваченого підтверджується також:
- заявою ОСОБА_15 до правоохоронних органів про вчинене кримінальне правопорушення (т. 1, а.с. 134);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання (т. 1, а.с. 159-162), відповідно до якого свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_11 , як особу, яка була затримана охороною клуба «Метрополис» за підозрою у нанесенні тілесних ушкоджень відвідувачу;
- протоколом огляду місця події (т.1, а.с. 163-166), відповідно до якого було оглянуто труп ОСОБА_12 ;
- копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_12 №164 від 11 березня 2019 року (т. 1, а.с. 167);
- копією комп'ютерної томограми головного мозку ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 169);
- актом судово-медичного дослідження №164 (т.1 а.с.170-175);
- актом судово-медичного-гістологічного дослідження №831/164 від 11.03.2019 року (т. 1, а.с. 176);
- актом судово-медичного дослідження №324/164 від 11 березня 2019 року (т. 1, а.с. 177-178).
Верховний Суд України у постановах від 19 березня 2015 року № 5-4кс15 та від 25 квітня 2013 року №5-8кс13 зробив правовий висновок щодо ознак розмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (частина 2 статті 121 КК), і вбивства через необережність (частина 1 статті 119 КК). У цих рішеннях Верховний Суд України наголосив, що розмежування цих складів злочинів здебільшого здійснюється за їх суб'єктивною стороною. Зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків, у зв'язку з чим судам належить ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень.
В постанові Верховного Суду від 24.04.2019 р. (справа № 712/14455/16-к) міститься висновок, що умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини: умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки).
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КК України непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити (ч. 3 ст. 25 КК України).
Досліджені судом докази доводять те, що ОСОБА_11 завдав постраждалому ОСОБА_12 удар кулаком у життєво важливий орган - голову, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які були активними, між ними та наслідками у вигляді падіння потерпілого з прискоренням на тверду поверхню та заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило його смерть, існує прямий причинний зв'язок.
ОСОБА_11 , умисно завдаючи без будь-якого попередження удар з великою силою кулаком у життєво важливий орган голову потерпілому, який цього не очікував і не спроможний був захищатися, розраховував на силу удару і такі можливі наслідки, як падіння та ушкодження голови, від чого здоров'ю потерпілого буде спричинено шкоду. При чому тяжкість шкоди здоров'ю у його свідомості не була конкретизована, тобто він діяв з невизначеним і непрямим умислом. У такому випадку є всі підстави констатувати наявність непрямого невизначеного умислу в діях ОСОБА_11 щодо спричинення ОСОБА_12 тяжкого тілесного ушкодження. Про це свідчить, зокрема, поведінка безпосередньо після удару обвинуваченого, для якого падіння непритомного постраждалого на підлогу не стало несподіваним, а було цілком прогнозованим і очікуваним наслідком завданого удару. Щодо спричинення смерті, то в діях ОСОБА_11 має місце необережна форма вини, оскільки він дійсно не передбачав можливість настання смерті, хоча повинен був і міг передбачити імовірність її настання внаслідок умисного травмування голови.
Наявність в діях обвинуваченого умислу щодо спричинення тілесних ушкоджень виключає кваліфікацію його дій за ознаками злочину, передбаченого ст. 119 КК України («Вбивство через необережність»), склад якого передбачає вину виключно у формі необережності.
Водночас, з формулювання обвинувачення має бути виключене посилання на виявлення у загиблого ушкоджень кінцівок, оскільки відсутні будь-які підстави вважати їх виникнення наслідком діяння обвинуваченого, а також відомості про мету нанесення тяжких тілесних ушкоджень, оскільки судом встановлено, що він діяв з непрямим невизначеним умислом.
Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд у відповідності до ст. 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом, не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає з'явлення із зізнанням (т. 1 а.с. 140).
ОСОБА_11 раніше не судимий (т. 1 а.с. 195), характеризується позитивно, брав активну участь в спортивному житті школи та брав участь у змаганнях з футболу та волейболу (т. 1 а.с. 200, 203-210), неодружений, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (т. 1 а.с. 196, 197, 198, 199), має на утриманні неповнолітню дитину (т.1, а.с. 202). Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №134 від 02 квітня 2019 року (т. 1, а.с. 187-190) обвинувачений на хронічне психічне захворювання не страждав і не страждає, під час вчинення протиправного діяння ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до статей 3 та 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Обвинувачений вчинив злочин зі змішаною формою вини, який відноситься до категорії тяжких злочинів, згідно ст. 12 КК України, внаслідок якого настала смерть людини.
З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого та вимог закону України про кримінальну відповідальність суд дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
Вирішення питань про речові докази, судові витрати, заходи забезпечення кримінального провадження.
Оптичний диск, визнаний речовим доказом постановою слідчого від 26.02.2019 р. (т. 1 а.с. 156) необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати в даному кримінальному провадження відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження.
Обвинувачений затримувався у даному кримінальному провадженні 24.02.2019 р. в порядку ст.208 КПК України, що підтверджується протоколом його затримання (т. 1 а.с. 141-144) і тримався під вартою у зв'язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді від 26.02.2019 р. (т. 1 а.с. 99), строк якого продовжувався ухвалою слідчого судді від 19.03.2019 р. (т. 1 а.с. 115) та ухвалами суду від 15.04.2019 р. (т. 1 а.с 120), від 31.05.2019 р. (т. 2 а.с. 23), від 26.07.2019 р. (т. 2 а.с. 118), від 23.09.2019 р. (т. 2 а.с. 166), від 18.11.2019 р. (т. 2 а.с. 205), від 13.01.2020 р. (т. 3 а.с. 68), від 11.03.2020 р. (т. 3 а.с. 125), після чого 06.05.2020 р. запобіжний захід був змінений на домашній арешт (т. 3 а.с. 150).
09.07.2021 р. ОСОБА_17 був взятий під варту вироком суду (т. 3 а.с. 239 - 249) та перебував під вартою, оскільки запобіжний захід був продовжений ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.10.2021 р. (т. 4 а.с. 39-43), а ухвалою Іллічівського міського суду від 23.12.2021 запобіжний захід змінено на домашній арешт (т. 4 а.с. 109).
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України попереднє ув'язнення з 24.02.2019 р. по 06.05.2020 р. та з 09.07.2021 р. по 23.12.2021 р. має бути зараховане в строк покарання у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
Оскільки суд дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, то з метою виконання вироку ОСОБА_17 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час.
Цивільний позов.
Потерпіла ОСОБА_9 звернулася до суду із цивільним позовом до обвинуваченого, стверджуючи, що вчиненим злочином їй завдана майнова шкода, пов'язана з витратами на поховання та лікування загиблого, і моральна шкода, пов'язана із заподіянням їй моральних страждань. Так, потерпіла просила стягнути з обвинуваченого на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 196044 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 500000 грн (т. 1, а.с.16-18).
Обвинувачений заявлений до нього потерпілою позов визнав повністю.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язано відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на похорон і на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Викладеними вище доказами, а також іншими - квитанціями, рахунками, чеками підтверджується розмір цивільного позову в частині відшкодовування майнової шкоди і підстави для його задоволення (т.1 а.с. 19-60)
Неправомірними діями обвинуваченого, внаслідок яких загинув син потерпілої, їй була заподіяна моральна шкода, яка виразилася в її моральних стражданнях, пов'язаних з втратою близької людини та зникнення важливого соціального зв'язку.
Суд вважає, що з урахуванням глибини і тривалості моральних страждань потерпілої на її користь з обвинуваченого слід стягнути 500 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин цивільний позов потерпілої підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років.
З метою виконання вироку, до набрання ним законної сили, однак не довше ніж до 21.10.2023 р. застосувати до ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22:00 години до 06:00 години ранку.
На період дії домашнього арешту покласти на ОСОБА_11 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання;
- здати до ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_11 згідно ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 24.02.2019 р. по 06.05.2020 р. та з 09.07.2021 р. по 23.12.2021 р. з розрахунку день за день.
Речові докази - оптичний диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_11 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 196 044 грн (сто дев'яносто шість тисяч сорок чотири гривні) в рахунок відшкодовування майнової шкоди та 500 000 грн (п'ятсот тисяч гривень) в рахунок відшкодовування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1