17 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3948/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (далі - позивач, ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 №UA205050/2022/000035/2.
В обґрунтування позову товариство зазначає, що 25.01.2023 між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та ZUID NEDERLAND REIZEN B.V. (Королівство Нідерланди) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №25012023, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар - автобуси VDL BERKHOF AMBASSADOR vin НОМЕР_1 та XMGDE02FS0H019773, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.
Позивач вказує, що з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 09.02.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050011796U4 з описом товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF, модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_2 , включаючи водія, загальна кількість сидячих - 43 місця, загальна кількість стоячих - 40 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 6693 см.куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 162kw, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка «VDL».
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, тобто на основу ціни товару. На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією пакет документів, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №В00574/23008 від 27.01.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 03.02.2023 №3; калькуляцію транспорних витрат від 09.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №25012023 від 25.01.2023; копію митної декларації країни відправлення MRN23NLLDELTGAZ1IWD51 27.01.2023.
09.02.2023 декларанту надійшло від митного органу повідомлення, в якому вказано про наявність розбіжностей в поданих документах (декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.02.2023 б/н від отримувача товару - ТОВ ТзОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», проте не надано жодних транспортних (перевізних) документів та інформації щодо перевізника товару; в рахунку-фактурі від 27.01.2023 №В00574/23008 зазначено, що передоплата за товар має бути здійснена із зазначенням номера рахунку- фактури, однак в наданому декларантом банківському платіжному документі від 03.02.2023 №3 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 27.01.2023 №В00574/23008). Згідно із статтею 53 Митного кодексу України (далі - МК України) запропоновано в 10-ти денний термін надати: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарpy та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір - угоду, контракт із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого зазначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на запит позивач для підтвердження витрат на транспортування надав договір про надання послуг №01/02-1 від 01.02.2023, акт прийому - передачі №01/02-1 до вказаного договору та у листі від 10.02.2022 повідомив про надання вичерпного переліку документів, який підтверджує заявлену митну вартість.
Однак, незважаючи на подання повного переліку документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 10.02.2023 №UA205050/2022/000035/2.
Позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому вказує, що платіжною інструкцією в іноземній валюті №3 від 03.02.2023 здійснено оплату за котрактом №25012023 від 25.01.2023, яким передбачено поставку двох транспортних засобів, що пояснює суму в платіжному дорученні 12000 евро і ціну товару наданого до митного оформлення товару 6000 евро. В калькуляції витрат при доставці по транспортного засобу зазначено, що страхування, навантаження та розвантаження за рахунок ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» не здійснювалося.
Крім того товариство вказує, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 20.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.37).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.40-46) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що декларантом для митного оформлення товару в інтересах ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» подано митну декларацію №23UA205050011796U4 від 09.02.2023 на товар з описом товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF, модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_2 , включаючи водія, загальна кількість сидячих - 43 місця, загальна кількість стоячих - 40 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 6693 см.куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 162kw, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка «VDL».
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.02.2023 №б/н від отримувача товару ТОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл», проте не надано жодних транспортних (перевізних) документів та інформації щодо перевізника товару; в рахунку-фактурі від 27.01.2023 №В00574/23008 зазначено, що передоплата за товар має бути здійснена із зазначенням номера рахунку-фактури. В наданому декларантом банківському платіжному дорученні від 03.02.2023 №3 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 27.01.2023 №В00574/23008.
У зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», статей 53, 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Декларантом було надано договір від 01.02.2023 №01/02-1, акт прийому-передачі від 09.02.2023 №01/02-1, решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві б/н від 10.02.2023.
У зв'язку з поданням неповного переліку документів відповідачем було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 10.02.2023 №UA205050/2022/000035/2.
Митну вартість ввезеного позивачем товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 12200,00 EUR/шт (МД від 24.06.2022 №205150/2022/007079).
Вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 25.01.2023 між ТзОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та компанією та ZUID NEDERLAND REIZEN B.V. (Королівство Нідерланди) укладено зовнішньоекономічний контракт №25012023, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар - автобуси VDL BERKHOF AMBASSADOR vin НОМЕР_1 та XMGDE02FS0H019773, а покупець прийняти та оплатити товарна умовах, визначених у цьому контракті. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту. Загальна сума контракту становить 12000,00 евро. Ціна однієї одиниці становить 6000 евро. Умови поставки EXW - Susteren відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - передоплата (а.с.12-13).
03.02.2023 позивачем згідно контракту від 25.01.2023 №25012023 проведена оплата вартості товару, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №3 (а.с.16).
09.02.2023 з метою здійснення митного оформлення товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF, модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_2 , включаючи водія, загальна кількість сидячих - 43 місця, загальна кількість стоячих - 40 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 6693 см.куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 162kw, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка «VDL» згідно з вищевказаним контрактом, декларантом в інтересах позивача подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050011796U4, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 6000,00 евро. Митна вартість становить 265638,40 грн, яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням вартості доставки товару (а.с.19).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) В00574/23008 від 27.01.2023; платіжне доручення від 03.02.2023 №3; калькуляцію транспорних витрат від 09.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №25012023 від 25.01.2023; копію митної декларації країни відправлення MRN23NLLDELTGAZ1IWD51 27.01.2023 (а.с. 12-18, 32).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення (а.с.26), в якому зазначено, що документі які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.02.2023 б/н від отримувача товару - ТзОВ ТзОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», проте не надано жодних транспортних (перевізних) документів та інформації щодо перевізника товару; в рахунку-фактурі від 27.01.2023 №В00574/23008 зазначено, що передоплата за товар має бути здійснена із зазначенням номера рахунку-фактури, однак в наданому декларантом банківському платіжному документі від 03.02.2023 №3 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 27.01.2023 №В00574/23008. Згідно із статтею 53 МК України митницею запропоновано в 10-ти денний термін надати: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарpy та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір - угоду, контракт із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого зазначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно п.6 ст.53 МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
У відповідь на повідомлення митниці декларант додатково надав договір від 01.02.2023 №01/02-1, акт прийому-передачі від 09.02.2023 №01/02-1 та у заяві б/н від 10.02.2023 повідомив, що на підтвердження заявленої митної вартості наданий перелік документів, визначених в частиною другою статті 53 МК України (а.с.27-31).
10.02.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000035/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/000203 (а.с.22-23, 24-25).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 10.02.2023 №UA205050/2023/000203 зазначено, що згідно із пунктом 5 статті 54 МК України митий орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви документа та розрахунку доданих для цілей визначення митної вартості. У із тим зв'язку, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.02.2023 б/н від отримувача товару - ТзОВ ТзОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», проте не надано жодних транспортних (перевізних) документів та інформації щодо перевізника товару; в рахунку-фактурі від 27.01.2023 №В00574/23008 зазначено, що передоплата за товар має бути здійснена із зазначенням номера рахунку-фактури, однак в наданому декларантом банківському платіжному документі від 03.02.2023 №3 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 27.01.2023 №В00574/23008. Згідно із статтею 53 МК України митницею запропоновано в 10-ти денний термін надати: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарy та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір - угоду, контракт із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого зазначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларантом було надано договір від 01.02.2023 №01/02-1, акт прийому-передачі від 09.02.2023 №01/02-1, лист б/н від 10.02.2023. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві б/н від 10.02.2023.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно статті 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об'єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (статт 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 12200 евро (МД від 24.06.2022 №205150/2022/007079).
10.02.2023 декларант подав митну декларацію №23UA205050012017U0, за якою автобус випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.20-21).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автобус міський, що був у використанні, за основним методом (за ціною договору (контракту).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Зокрема, були подані рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) В00574/23008 від 27.01.2023; платіжне доручення від 03.02.2023 №3; калькуляцію транспорних витрат від 09.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів№25012023 від 25.01.2023; копія митної декларації країни відправлення MRN23NLLDELTGAZ1IWD51 27.01.2023.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, відповідно до умов контракту від 25.01.2023 №2502023 предметом поставки були 2 одиниці товару, а саме: автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR vin НОМЕР_1 та автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR vin НОМЕР_2 , митне оформлення якого здійснювалося згідно із МД №23UA205050011796U4 від 09.02.2023 та митна вартість якого була скоригована згідно із оскаржуваним рішенням.
Згідно із пунктом 2 контракту загальна сума контракту становить 12000,00 евро. Ціна однієї одиниці становить 6000 евро.
Відповідно до рахунку-фактури В00574/23008 від 27.01.2023 вартість товару становить 6000,00 евро (а.с.14-15). В даному документі повністю ідентифікований транспортний засіб, який ввозиться на митну територію України за маркою, типом, VIN-кодом та роком випуску, міститься посилання на контракт від 25.01.2023 №2502023 та зазначено, що витрати на експортний номерний знак, страхування та митні документи несе продавець.
Ціна товару в рахунку-фактурі від В00574/23008 від 27.01.2023 (6000,00 евро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205050011796U4 від 09.02.223 (графа 22).
Окрім того, така ж вартість товару зазначена і в експорній декларації MRN23NLLDELTGAZ1IWD51 27.01.2023 (а.с.17-18), яка була надана митному органу під час митного оформлення товару.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
На думку суду, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що в наданому декларантом банківському платіжному дорученні від 03.02.2023 №3 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 27.01.2023 №В00574/23008, оскільки в призначенні платежу зазначено реквізити контракту від 25.01.2023 №2502023, а сума сплачених коштів відповідає загальній сумі такого контракту.
З приводу посилання митного органу на те, що декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.02.2023 №б/н від отримувача товару ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», проте не надано жодних транспортних (перевізних) документів та інформації перевізника товару, суд зазначає наступне.
Згідно із калькуляцією від 09.02.2023 (а.с. 32) загальна сума витрат по доставці транспортного засобу автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR 200 vin НОМЕР_1 становить 30 100,00 грн, страхування, розвантаження та та навантаження за рахунок ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» не здійснювалось.
Як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митницею було надіслано декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, у тому числі транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, у відповідь на яке разом із листом б/н від 10.02.2023 позивач додатково надав договір від 01.02.2023 №01/02-1 про надання постуг та акт прийому-передачі від 09.02.2023 №01/02-1 (а.с.28-31).
Вказані обставини підтвержується представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до умов укладеного між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (замовник) та та ОСОБА_1 (виконавець) договору про надання послуг №01/02-1 від 01.02.2023, замовник доручає, а виконавець зобовязуєтьс надати послуги з транспорування автобусу VDL з ідентифікаційни номером vin НОМЕР_2 власним ходом з місця знаходженя вантажу за адресою Susteren (Королівство Нідерланди) до пункту його призначення за адресою: м.Ковель, вул.Володимирська, 151, Волинська обл., Україна.
Згідно із пунктом 2.2 вказаного договору замовник та виконавець за результатами надання послуг перевезення вантажу складають акт прийняття-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг є підтвердженням сторін про належне виконання послуг виконавцем.
Наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі від 09.02.2023 №01/02-1 (а.с.31) підтверджує факт надання позивачу послуг з транспортування автобусу VDL з ідентифікаційним номером vin НОМЕР_2 власним ходом з місця знаходженя вантажу за адресою Susteren (Королівство Нідерланди) до пункту його призначення за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість послуг становить 30 100,00 грн.
Однак незважаючи на те, що на вимогу митного органу позивач надав вищезазначені документи на стадії митного оформлення товару, це не вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення, в графі 33 якого повторно вказано, шо декларантом не надано жодних транспортних (перевізних) документів та інформації щодо перевізника товару.
Слід також зазначити, що у даному випадку витрати на транспортування не могли вплинути на заявлену декларантом митну вартість товару, оскільки таке транспортування здійснювалося за рахунок ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ».
На думку суду, вказані обставини могли бути встановлені митним органом і на підставі документів наданих безпосередньо із МД №23UA205050011796U4 від 09.02.2023, оскільки окрім калькуляції, вказане підтверджується і рахунком-фактурою від 27.01.2023 №В00574/23008, в якому прямо зазначено про те, що транспортування товару буде організовано замовником.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 №UA205050/2022/000035/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією №28 від 13.02.2023 (а.с.11).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 №UA205050/2022/000035/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (43016, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193);
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій