Справа № 128/564/23
Іменем України
16 серпня 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі
головуючого - судді: Бондаренко О.І.,
при секретарі: Літневській А.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , на момент смерті був зареєстрований в с. Побережне Вінницького району Вінницької області. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої також входить земельна ділянка площею 2,04 гектари в межах згідно з планом, яка розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520687600:01:001:0161, що належала батькові згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ- ВН № 050076 виданий від 27 червня 2003 року ОСОБА_2 на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 12 квітня 2002 року за № 216 на земельну ділянку. Вказує, що оригінал державного акту на право власності на землю виданий на ім'я ОСОБА_2 у неї відсутній, а тому вона не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, також не підтверджено факт її родинних відносин з батьком. З 1950 року і до 05 грудня 1997 року ОСОБА_2 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка зазначає, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , як донька померлого. Однак в її свідоцтві про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в графі батько ніхто не значиться, але її по батькові зазначено « ОСОБА_4 », оскільки на момент її народження батьки не перебували в зареєстрованому шлюбі. Зазначає, що батько о ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з моменту її народження завжди визнавав себе її батьком і виховував, як власну доньку, зростала у повній родині, виховувала мати ОСОБА_5 , 1929 року народження та батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і їй не було навіть відомо, що батьки не перебували у шлюбі.
Фактично, спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 позивачка прийняла, так як на момент смерті батька постійно проживала з ним та була зареєстрована за однією адресою. Так, з 1950 року і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований із позивачкою за однією адресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , які прийняли спадщину - відсутні.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення із даним позовом до суду, оскільки з метою вирішення спору в досудовому порядку позивачка зверталася до Вінницької районної державної нотаріальної контори, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 22 грудня 2022 року за № 1606/02-31.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви, якими просять справу слухати в їх відсутність.
Представник позивачки ОСОБА_1 -адвокат Галіцина В.В. позовні вимоги підтримує та просить її вимоги задоволити. Змін та доповнень не мають.
Відповідач по справі представник Вороновицької селищної ради в особі Ковінько О. - при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду. Справу просить розглянути у їх відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши думку позивача та відповідача по справі, викладену у поданій до суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , на момент смерті був зареєстрований в с. Побережне Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , а/з про смерть № 232 зареєстровано 11 листопада 2022 року Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої також входить земельна ділянка площею 2,04 гектари в межах згідно з планом, яка розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520687600:01:001:0161, що належала батькові згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ- ВН № 050076 виданий від 27 червня 2003 року ОСОБА_2 на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 12 квітня 2002 року за № 216 на земельну ділянку (а.с.17, 18, 19-21).
Оригінал державного акту на право власності на землю виданий на ім'я ОСОБА_2 у ОСОБА_1 відсутній, а тому вона не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, також у ОСОБА_1 не підтверджено факт моїх родинних відносин з батьком, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 22 грудня 2022 року за № 1606/02-31 (а.с.53).
Нормативна грошова вартість земельної ділянки складає 64 906 грн. 63 коп., згідно витягу № ВН-0501079332022, дата формування витягу 06.12.2022 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 21).
З 1950 року і до 05 грудня 1997 року ОСОБА_2 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Вороновицької селищної ради Степанівського старостинського округу від 25 лютого 2021 року за № 84 (а.с.40).
Згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 квітня 2020 року по справі № 128/472/20 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Вінницької області Вінницького району с. Степанівка, був визнаний безвісно відсутнім. Початком безвісної відсутності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вважати 05 грудня 1997 року. Рішення суду набуло законної сили 07.08.2020 року (а.с. 25- 26).
Згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 липня 2022 року по справі № 128/1494/21 за заявою ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє місце проживання якого: АДРЕСА_1 , був оголошений померлим. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 останнє місце проживання якого: АДРЕСА_1 , - вважати 05 грудня 1997 року. Рішення суду набуло законної сили 24.08.2022 року (а.с.22-24).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , як донька померлого. Однак в свідоцтві про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 серія НОМЕР_2 зареєстровано актовий запис про народження 23 лютого 1963 року і свідоцтво видано повторно Степанівською сільською радою 22 квітня 1981 року, в графі батько ніхто не значиться, але по батькові зазначено « ОСОБА_4 », оскільки на момент мого народження батьки не перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 10-12).
Відтак батьки позивачки: ОСОБА_5 , 1929 року народження та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1950-х років проживали разом однією сім'єю, але шлюб не зареєстрували і від сумісного проживання народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані факти знайшли своє відображення у виписках з погосподарських книг Побережненської сільської ради згідно яких зафіксовано, що з 1955 року ОСОБА_2 , 1930 року народження був головою двору, жінкою усі ці роки значиться ОСОБА_5 , 1929 року народження, а донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.42-52).
Фактично, спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 - прийняла, так як на момент смерті батька постійно проживала з ним та була зареєстрована за однією адресою. Так, з 1950 року і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Вороновицької селищної ради Степанівського старостинського округу від 25 лютого 2021 року за № 84 (а.с.40,37, 38,39). Таким чином спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 фактично прийняла, так як на момент смерті батька постійно проживала з ним та була зареєстрована за однією адресою, що згідно норм ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року та ст. 1268 ч. 3 ЦК України в редакції 2004 року свідчить про фактичне прийняття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , які прийняли спадщину - відсутні.
Факт того, що за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно на законних підставах набув право на земельну ділянку площею 2,04 гектари в межах згідно з планом, яка розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520687600:01:001:0161, підтверджується наступними доказами: архівною копією державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ- ВН № 050076 виданий від 27 червня 2003 року ОСОБА_2 на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 12 квітня 2002 року за № 216; листом Головного Управління Держгеокадастру Вінницькій області Управління надання адміністративних послуг відділ № 1 від 13 грудня 2022 року за № 2815/475-22 про те, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області по КСП с. Степанівка Вінницького району Вінницької області виявлено запис щодо реєстрації сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВН № 0147003 за № 3, виданого гр. ОСОБА_2 на земельну частку (пай) площею 2,51 ум. кад. га на підставі розпорядження Вінницької РДА від 16.01.1997 року за № 15-р. Зазначений сертифікат виготовлено в 1 екземплярі та видано громадянину на руки, про що свідчить особистий підпис власника сертифікату в Книзі реєстрації; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4600947212022 від 05.12.2022 року згідно якого підтверджено, що дана земельна ділянка площею 2,04 га, кадастровий номер: 0520687600:01:001:0161, дійсно належить ОСОБА_2 згідно державного акту серія ІІ- ВН № 050076 виданий від 27 червня 2003 року (оригінал у позивача); списком членів КСП «МИР» с. Степанівка, які мають право на земельну частку (пай), в якому під № 46 значиться ОСОБА_2 , сертифікат серія ВН №0147003; актом розподілу земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів по Степанівській сільській раді від 15.03.2002 року в якому під № 46 значиться ОСОБА_2 , сертифікат ВН № 0147003; списком власників сертифікатів, що мають право на земельну частку (пай) в межах Степанівської сільської ради Вінницького району, в якому під № 295 значиться ОСОБА_2 (оригінали в селищній раді). Таким чином, спочатку мій батько ОСОБА_2 набув право на земельну частку (пай), як член КСП с. Степанівка Вінницького району Вінницької області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ВН № 0147003, а в подальшому йому було видано державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ВН № 050076 виданий від 27 червня 2003 року (а.с.17, 29-30, 31-33, 34-36).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення у неї права на отримання спадщини після померлого дядька. .
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
В пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03червня 1999року №5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Конституція України у статті 41 гарантує право кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів в суді можуть бути визнання права, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту права спадкоємців шляхом визнання в судовому порядку права власності у порядку спадкування за заповітом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право спадкоємиці неможливо.
За ст. ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно статті 392 ЦК України в редакції 2003 року, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно статті 123 ч. 2 Цивільного кодексу Української РСР, розмір долі члена двору встановлюється виходячи з рівності долей всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Згідно Закону України „Про власність” від 15.04.1991 року (який діяв на момент смерті батька), пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності ” № 20 від 22.12.1995 року: «Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору».
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Оскільки, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - був рідним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а встановлення його факту має юридичне значення для заявника, то з метою забезпечення реалізації її прав, які підлягають судовому захисту, суд вважає за необхідне встановити факт про який просить заявник.
Частинами 1-3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з нормами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.
Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивачки визначені у позові є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 317, 328, 1223, 1225, 1233, 1247,1261, 1268 ЦК України, ст.ст.15, 30, 60, 61, 130, 214, 215, 223, 256 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - є рідним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на:
-земельну ділянку площею 2,04 гектари в межах згідно з планом, яка розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520687600:01:001:0161, що раніше належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ- ВН № 050076 виданий від 27 червня 2003 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники провадження:
Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Вороновицька селищної ради, адреса: смт. Вороновиця, вул. Козацький шлях, 60, Вінницького району Вінницької області.
Суддя О.І. Бондаренко