печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34354/23-к
10 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022000000000035 від 11 січня 2022 року ОСОБА_3 ,
10.08.2023 слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді, в межах кримінального провадження № 12022000000000035 від 11.01.2022, з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 14.08.2023, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, виявлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчиненого злочину.
При цьому, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно підозрюваного не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні поклався на розсуд суду.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12022000000000035 від 11.01.2022 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_3 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_43 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 369 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Ураховуючи вищевказане, 27.02.2023 о 04 год. 53 хв., в порядку і з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_3 повідомлено про те, що він підозрюється в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Цього ж дня, о 05 год. 01 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
28.02.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 27.04.2023 включно.
24.04.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 22.06.2023 включно.
16.06.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 14.08.2023.
29.03.2023 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_44 в порядку ст. 294, 295 КПК України продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, тобто до 27.05.2023.
19.04.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні до 12 місяців, тобто до 27.02.2024.
Під час досудового розслідування встановленні обставини, які дають обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні до 12 місяців, тобто до 27.02.2024.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_3 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований та, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, строком 08 жовтня 2023 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000035 від 11 січня 2022 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1