про залишення заяви без руху
Справа № 126/1773/23
Провадження № 2/126/647/2023
"16" серпня 2023 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Хмель Р. В.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бершадської територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідачем в поданій позовній заяві зазначено Бершадську територіальну громаду, водночас відповідно до вищевказаних положень законодавства відповідачем (заінтересованою особою) може бути лише юридична особа, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Позивачем, ОСОБА_1 , не обґрунтовано, якими доказами підтверджується те, що власне Бершадська територіальна громада є юридичною особою. Також у позовній заяві не вказано ідентифікаційний код відповідача, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Також позивачем не зазначено про наявність чи відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , в матеріалах позовної заяви відсутня довідка про коло спадкоємців.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пунктом 9 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається : у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена вимога майнового характеру.
До позову надано висновок про вартість майна станом на 22 вересня 2022 року, та в якому зазначено термін дії звіту 6 місяців. Тобто на момент подання позову до суду даний висновок не є чинним, у зв'язку з чим позивачем не визначено ціну позову на момент його пред'явлення, відповідно, доказів на підтвердження дійсної вартості майна - спірного житлового будинку, на момент подачі позовної заяви позивачем не додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, на яке вона просить визнати право власності.
Також, позивачем долучено до позову квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №5, згідно якої нею було сплачено 606,70 грн. судового збору. Проте, згідно з Законом України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073, 60 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 ,00 гривень). Тому, позивачці після визначення ціни позову на момент подачі позовної заяви з майновою вимогою, при сплаті судового збору, слід врахувати вказані положення закону та сплатити судовий збір в належному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищезазначене дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бершадської територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.
Надати позивачу строк, не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви зазначених в мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Р. В. Хмель