Справа № 495/8467/23
Номер провадження 1-кс/495/1713/2023
16 серпня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровського Одеської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
15.08.2023 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженним прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В клопотанні зазначено, що слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023162240000931 від 14.08.2023 року за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні продовжувався, востаннє, Указом Президента України від 01.05.2023 року за №254/2023, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб (до 18 серпня 2023 року). Законом України від 01.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Так, 14 серпня 2023 року приблизно о 02 годині ночі, ОСОБА_4 , перебуваючи біля зупинки громадського транспорту «Тополя» по вулиці Кишинівська в селі Молога, Білгород-Дністровського району, Одеської області, розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, що належить потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
В подальшому 14 серпня 2023 року приблизно о 02 годині ночі, ОСОБА_4 , перебуваючи біля зупинки громадського транспорту «Тополя» по вулиці Кишинівська в селі Молога, Білгород-Дністровського району, Одеської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направленого на відкрите викрадення чужого майна вчиненого в умовах воєнного стану, усвідомлюючи та оцінюючі свої дії, посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, з метою придушення волі потерпілого, наніс декілька ударів кулаками в обличчя ОСОБА_11 , після чого відкрито викрав належні ОСОБА_11 грошові кошти у сумі триста п'ятдесят гривень та кепку чорного кольору.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_4 , усвідомлюючи та оцінюючі свої дії, посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, з метою придушення волі потерпілого повалив на землю ОСОБА_8 , після чого відкрито викрав належний останній мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9C» чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» з номером НОМЕР_3 .
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, обернувши викрадене на свою користь, спричинивши потерпілім ОСОБА_11 та ОСОБА_8 матеріальний збиток.
14.08.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
Слідчий зазначив, що вина підозрюваного ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; протокол пред'явлення особи для впізнання з потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; протокол пред'явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; протокол пред'явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки з місця скоєного злочину зник, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, зазначені обставини, та інші обставини, встановлені під час кримінального провадження є розумним обґрунтуванням ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Так, встановлено, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного корисливого кримінального правопорушення.
При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваному та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, відсутність постійного місця роботи та навчання, рівень освіти, відсутність сім'ї та дітей на утриманні, його спосіб життя, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Пунктами 4, 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.
Слідчий вказав, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
За твердженням слідчого, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання слідчого в повному обсязі та просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він вдарив хлопця, який був винен йому гроші, але нічого не забирав в нього, ніякої дівчини взагалі не бачив. Зазначив, що він раніше не судимий, будь-які кримінальні справи відносно нього відсутні, ніяких злочинів не вчиняв. Вказав, що має постійне місце мешкання та роботи, перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, проживає разом із дружиною та дитиною. Просив обрати йому міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні зазначила, що ризики безпідставні, необґрунтовані та взагалі не доведені. Відсутні будь-які належні та допустимі докази, що саме її підзахисний, а не якась інша особа забрала у потерпілих гроші та телефон. Пояснила, що у її підзахисного є мати, цивільна дружина, маленька дитина у віці дев'яти місяців та постійне місце проживання і роботи. Просила відмовити у клопотанні слідчого щодо обрання її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати йому цілодобовий домашній арешт.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 14.08.2023 року СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162240000931 за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
14.08.2023 року повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В діях підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; протокол пред'явлення особи для впізнання з потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; протокол пред'явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; протокол пред'явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до ч.5 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, яке вичинив підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до категорії тяжкого злочину, яке карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно із ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Таким чином, аналізуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що зазначена низка ризиків досудовим слідством є низькою, так як не надано достатніх доказів того, що є наявність вважати, що підозрюваний намагався вчинити які-небудь дії, передбачені ст.177 КПК України, як на це вказує досудове слідство.
Крім цього, ані слідчим, ані прокурором не надано будь-яких належних доказів, що саме підозрюваний, а не стороння особа, забрав у дівчинки телефон, який в неї упав, а у хлопця гроші. З матеріалів клопотання вбачається, що в діях підозрюваного ОСОБА_4 наявні ознаки інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.4 ст.186 КК України, але підозра грунтується тільки на показаннях потерпілих та свідків з боку потерпілих (вони є у дружніх стосунках), які вказували на двох хлопців, один з яких можливо забрав телефон та гроші. Взагалі усі були знайомі, разом відпочивали та розпивали спиртні напої. Будь-яких сторонніх свідків, відеозаписів, або інших доказів не має, які б свідчили, що дійсно саме підозрюваний забрав телефон та гроші, які у нього не були знайдені.
Також, слідчий суддя приймає до уваги той факт, що хоча і не офіційно, але у підозрюваного, який раніше не судимий є дружина, дитина у віці дев'яти місяців, постійне місце роботи та проживання, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків. Відсутні будь-які докази про наявність інших кримінальних справ відносно підозрюваного, що стало відомо зі слів прокурора під час судового розгляду даного клопотання, але нічим не підтверджено.
Стосовно вказаних в клопотанні ризиків, які на думку слідчого можуть перешкодити дієвості кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином спростовується тим, що при обранні міри запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який прирівнюється до тримання під вартою на підозрюваного покладається ряд таких обов'язків, при виконанні яких повністю забезпечується дієвість кримінального провадження.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні доказів, вивчених матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доцільність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб, з покладанням на нього певних додаткових обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
При виконанні вказаних обов'язків підозрюваним буде досягнуто дієвість кримінального провадження та його оперативність, проведення досудового розслідування у розумні строки, виключено ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 діб з моменту затримання (14.08.2023 року), тобто до 12.10.2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду по виклику за необхідністю;
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про наслідки ухилення від покладених на нього обов'язків, а саме у разі їх недотримання або порушення може бути обраний більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу направити для виконання до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 18.08.2023 року о 13:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1