Справа № 567/1009/22
02 серпня 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
секретар - Пономаренко Р.А.
з участю :
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житлом,
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення відповідача права на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 звернувся ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказував, що йому на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 .
Зазначає, що у даному будинку зареєстрований його племінник ОСОБА_3 , який більше 15 років у належному йому будинку не проживає.
Заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 08 листопада 2022 у справі №567/1009/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення права на користування житлом, позовні вимоги позивача було задоволено повністю та позбавлено ОСОБА_3 права на користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач 21.12.2022 подав заяву про перегляд заочного рішення.
В заяві посилається на те, що житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 він проживає та зареєстрований з 1990 року.
З 2007 року по даний час у зв'язку із роботою в Київській області тимчасово змушений проживати за місцем своєї роботи в гуртожитку або винаймаючи житло. Разом з тим, кожних 4-5 місяців приїжджає зі своєю дружиною до житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , В даному будинку знаходяться його особисті речі та майно, а також він має ключ від даного будинку.
Ті обставини, що він тимчасово не проживає у вказаному будинку з поважних причин, тобто у зв'язку із роботою підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 серпня 1988 та довідкою №837, виданою ТОВ «Перший столичний хлібозавод», відповідно до яких вбачається, іцо він працює в ТОВ «Перший столичний хлібозавод» на посаді приймальник -здавальник харчової продукції 2 розряду служби логістики в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Зазначає, що за довідкою № 5620-5001454772 від 29.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 він був взятий на облік.
Вважає, що, за ним має зберігаєтися жиле приміщення оскільки він як наймач (або члени його сім'ї) був відсутні з поважних причин понад шість місяців.
У зв'язку з тим, що розгляд справи № 567/1009/22 був проведений без його участі, він був позбавлений спростувати обставини, вказані позивачем і був неправомірно позбавлений свого права на житло, що розташоване в АДРЕСА_1 .
Просив поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення та переглянути заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 22 листопада 2022.
Ухвалою суду 23.12.2022 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення від 08.11.2022 призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду 27.12.2022 заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 08.11.2022 задоволено, призначено до судового розгляду, встановлено строк для подання відзиву.
11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх незаконними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що ОСОБА_3 не проживає у вказаному житловому будинку без поважних причин близько 15 років. Вказані обставини, вважає такими, що не відповідають дійсності, виходячи з наступного.
В житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 проживає та зареєстрований з 1990 року.
З 2007 року по даний час у зв'язку із роботою в Київській області він тимчасово змушений проживати за місцем своєї роботи в гуртожитку або винаймаючи житло. Разом з тим, кожних 4-5 місяців він приїжджає зі своєю дружиною до житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . В даному будинку знаходяться особисті речі відповідача та майно, а також я маю ключ від даного будинку.
Ті обставини, що ОСОБА_3 тимчасово не проживає у вказаному будинку з поважних причин, тобто у зв'язку із роботою підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 серпня 1988 та довідкою №837, виданою ТОВ «Перший столичний хлібозавод», відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_3 працює в ТОВ «Перший столичний хлібозавод» на посаді приймальник-здавальник харчової продукції 2 розряду служби логістики в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Обставини, що ОСОБА_3 приїжджає та проживає у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 підтверджується довідкою №5620-5001454772 від 29.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з адресою: АДРЕСА_1 , та копією проїзного документа.
Таким чином, відповідач жодним чином не втрачав інтересу жилого приміщення, що розташоване в м. Острог Рівненської області, іншого постійно місця проживання у нього немає.
Посилаючись на ст. 156, ст. 76 ЖК України, вважає, що при тимчасовій відсутності його як наймача з поважних причин понад шість місяців за ним має бути збережене жиле приміщення.
Вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами свої позовні вимоги, тому задоволенню вони не підлягають.
Від позивача надійшла відповідь на відзив у якому він вказував на те, що відзив містить взаємовиключні твердження, оскільки з одного боку відповідач зазначає, що проживає в житловому будинку в АДРЕСА_1 , а з іншого - зазначає, що «з 2007 року по даний час у зв'язку із роботою в Київській області тимчасово змушений проживати за місцем своєї роботи в гуртожитку або винаймаючи житло» та що «тимчасово не проживає у вказаному будинку» (з 2007 року).
Відповідач стверджує, що ті обставини, що ОСОБА_3 приїжджає та проживає у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , року підтверджується довідкою №5620-5001454772 від 29.04.2022 про взяття на облік внутріщньо-переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 , та копією проїздного документа.
Вказує, що відповідно до п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (далі - «Порядок»), на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).
З довідки, наданої відповідачем, слідує, що останній зазначив своїм місцем проживанням: АДРЕСА_2 , а адресу в м.Острог як фактичну, яка зумовлена внутрішнім переміщенням особи.
Тобто така довідка навпаки підтверджує факт проживання в с. Синяк Київської області, а проживання в м. Острог визначає як тимчасове, зумовлене внутрішнім переміщенням.
Разом з тим, відповідно до п. б Порядку у випадках, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу довідки або відмову в її видачі.
Тобто видача такої довідки здійснюється за декларативним принципом, без встановлення (підтвердження) місця проживання особи, зокрема із складанням акту обстеження житлово-побутових умов.
Вважає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує факт постійного проживання відповідача у м. Острог та може бути спростована, в тому числі, показаннями свідків.
Представник відповідача на обґрунтування заперечень щодо задоволення позову посилається на положення п. 2 ч. 3 ст. 71 ЖК України, згідно з яким жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Вказує, що при оформленні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідач зазначив адресою свого місця проживання с.Синяки Київської області, а не м. Острог;
Як слідує з відмітки у паспорті відповідача, останній 01.07.2008 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , тобто створив сім'ю. При цьому сама ОСОБА_5 у будинку по АДРЕСА_1 не зареєстрована та не проживає, що свідчить про утворення сім'ї в іншому місці.
Згідно довідки №837 від 05.12.2022, виданої ТОВ «Перший столичний хлібозавод», відповідач працює на вказаному підприємстві з 19.04.2016 по теперішній час. Відомостей про укладення строкового трудового договору не надано, отже такий трудовий договір укладений на невизначений строк, що також слідує з наданої копії трудової книжки.
Робота на посаді приймальника-здавальника харчової продукції за своїми умовами та характером не передбачає тимчасову відсутність у місці постійного проживання та не є діяльністю, пов'язаною з постійним пересуванням.
Також зазначає, що з 2007 року, коли відповідач переїхав на роботу в Київську область, останній чотири рази змінював місце роботи (спочатку в ТОВ «Комплекс Агромарс», потім в ТОВ «Перший столичний хлібозавод», ТОВ «КБФ» та знову в ТОВ «Перший столичний хлібозавод») та кожного разу звільнявся за власним бажанням або за угодою сторін, проте після звільнення не повертався до м. Острог, а влаштовувався й надалі на роботу у Київській області.
З огляду на вищезазначене, заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог вважає необгрунтованими, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 пояснив, що він є власником будинку АДРЕСА_1 .
Зазначає, що у даному будинку була зареєстрована його покійна сестра та два його племінника. Його племінник ОСОБА_3 , у належному позивачу будинку не проживає тривалий час. Фактично підтвердив, що будинок був поділений на дві половини з 80-х років, окремо сплачувалися комунальні послуги. Зазначив, що до війни заходив в другу половину будинку, у нього з племінником виникали конфлікти через зловживання ним алкогольними напоями.
Вказує, що відповідач з 2007 року не проживав у будинку, переїхав на роботу в Київську область.
Відповідач суду пояснив, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . З 2007 року по даний час у зв'язку із роботою в Київській області він тимчасово змушений проживати за місцем своєї роботи в гуртожитку або винаймаючи житло. Разом з тим, кожних 4-5 місяців приїжджає зі своєю дружиною до житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . В даному будинку знаходяться його особисті речі та майно, а також він має ключ від даного будинку.
Зазначає, що з початком війни він виїхав з Київської області і за довідкою №5620-5001454772 від 29.04.2022 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 він був взятий на облік. Він з братом проживав у цій половині в цей період до кінця травня 2022.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_3 проживав в належному позивачу будинку, потім виїхав на роботу в м. Київ. Не заперечив, що будинок поділений на дві половини, в другій половині поживають брати ОСОБА_3 , ОСОБА_3 приїжджав рідко, ОСОБА_9 платить комунальні послуги.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з позивачем протягом останніх п'яти років. Вказує, що за цей час вона жодного разу не бачила в будинку позивача ОСОБА_3 . Разом з тим зазначила, що будинок поділений на дві частини і вона бачила лише ОСОБА_9 у другій половині, однак там не бувала.
Свідок ОСОБА_9 показав, що він проживає за цією адресою в другій половині будинку. Його брат - ОСОБА_3 періодично приїжджає, в будинку є його речі. Зазначає, що брат працює у м. Києві, приїджає у відпустку. Вони з братом і покійною матір'ю проживали у цьому будинку з 80-х років. Він сплачує комунальні послуги.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2020 встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с7)
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 18.08.2022 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (а.с.8)
Крім того, факт реєстрації відповідача у належному позивачу житлі підтверджується довідкою Острозької міської ради Рівненської області від 29.08.2022. (а.с.11)
Відповідно до акту перевірки житлових умов від 05.10.2022 вбачається, що ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає близько 10 років. (а.с.33)
За довідкою № 5620-5001454772 від 29.04.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 був взятий на облік. (а.с. 73)
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, .визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У роз'ясненнях, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі, питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12 квітня 1985, передбачено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
У постанові Верховного Суду у складі колегії судців Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі №490/12384/16-ц було Зроблено висновок щодо застосування статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
У постанові ВС від 09.12.2020 у справі №209/2642/18 зазначено, що підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення; при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до житлового приміщення, яке вона займала перериває строк тимчасової відсутності.
Як вбачається з поданої довідки №5620-5001454772 від 29.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 був взятий на облік. У квітні 2022 року ОСОБА_3 отримав статус внутрішньо переміщеної особи та переїхав проживати в АДРЕСА_1 і в цей момент строк його тимчасової відсутності перервався.
Позиція позивача про те, що у даному будинку зареєстрований його племінник ОСОБА_3 , який більше 15 років у належному позивачу будинку не проживає, спростовується вище зазначеною довідкою.
При цьому суд не може взяти до уваги акт перевірки житлових умов від 05.10.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає близько 10 років, оскільки він спростовується іншими матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_6 .
За вказаних обставин позивачем не доведено той факт, що відповідач не проживає у вказаному будинку без поважних причин понад один рік, як того вимає ст.405 ЦК на яку посилається позивач в обгрунтування своїх вимог.
Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату інтересу до такого житлового приміщення: при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені ст. 71 ЖК України строки у житловому приміщенні без поважних причин.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового приміщення. Так, у рішенні від 02 грудня 2010 у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 19009/04, §41) ЄСПЛ вказав, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.
Керуючись ст.9, 71,76,156 ЖК України, ст. 405 ЦК України,ст. 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житлом відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.08.2023.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.