Справа № 420/17762/23
17 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 14.07.2023 надійшов позов ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить суд:
1. Визнати дії Житомирського обласного центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови в проведенні виплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, протиправними;
2. Зобов'язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Ухвалою від 19.07.2023 позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином обґрунтованої заяви з уточненими позовними вимогами, засвідчені копії додатків №4-10 до позовної зави та заяви про поновлення позивачу строку звернення до суду (з копією учасникам справи).
До суду від позивача за вх №25932/23 надійшла заява з засвідченими копіями документів та уточненою позовною заявою, в якій позовні вимоги викладені в такій редакції:
1. Визнати дії Житомирського обласного центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови в проведенні виплатити мені середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, викладеній в листі Житомирського обласного центру комплектування та соціальної підтримки від 16.08.2022 № 9/2534, протиправною;
2. Зобов'язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити мені середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 31.12.2014 по 17.09.2021, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Також, у позовній заяві позивач просить поновити процесуальні строки звернення до суду, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців, та посилаючись при цьому на постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 11.03.2020 №211, якою з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин та на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID -19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, яким Розділ VI КАС України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3.
Щодо таких доводів суддя зазначає, що вважає їх необґрунтованими, оскільки в ухвалі від 19.07.2023 позивачу було зазначено, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.09.2022 по справі № 420/3978/22, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком (частина п'ята статті 122 КАС України).
Так, як вбачається з позовної заяви, остаточний розрахунок з позивачем було проведено 09.06.2022 (зарахування на рахунок позивача відповідачем 59475,99 грн).
У нарахуванні та виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідачем було відмовлено у листі від 16.08.2022 №9/2534.
Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 08.07.2023 (дата відправлення позовної заяви засобами поштового зв'язку), тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Щодо посилань позивача на карантин та на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID -19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, суддя зазначає, що дійсно цим законом було доповнено Розділ VI КАС України "Прикінцеві положення" пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Водночас, Законом України № 731-IX від 18.06.2020 (який набрав чинності 17.07.2020) вказаний п.3 Розділу VI КАС України викладено у новій редакції, відповідно до якої: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Тобто, на час виникнення спірних правовідносин (остаточний розрахунок з позивачем проведено 09.06.2022) редакція п.3 Розділу VI КАС України, на яку посилається позивач, вже не діяла.
В свою чергу позивач у позовній заяві в обґрунтування наявності підстав для поновлення йому строку звернення до суду не посилається на обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, які перешкоджали йому вчасно подати даний позов до суду.
Суддя зазначає, що інших підстав поважності пропуску позивачем строку звернення до суду позивачем у позовній заяві не наведено та доказів на їх підтвердження до суду не надано.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Відтак, суддя вважає неповажними підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві, роз'яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.