18 серпня 2023 р. № 400/6769/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув клопотання по справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Відповідач надав відзив на позов, у якому просив суд провести засідання за участю сторін.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 цієї статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997р. №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. “Varela Assalino contre le Portugal”, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи зазначені вище положення КАС України, характер спірних правовідносин та достатність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
Також у відзиві відповідач просив залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідач у заяві не зазначив як рішення у справі вплине на права, свободи та обов'язки Кабінет Міністрів України, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Позивач у відповіді на відзив просив повернути без розгляду відповідачу відзив на позовну заяву як очевидно безпідставний та необгрунтований.
При розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 1, 2 ст. 159 КАС України.).
Ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Підстави для повернення без розгляду відповідачу відзиву відсутні, тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 49, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін - відмовити.
2. Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.
3. Клопотання позивача про повернення без розгляду відповідачу відзиву залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Гордієнко