18 серпня 2023 р. справа № 400/8052/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
У рішенні суд вирішив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" від 21.07.2021 року № 33/35-Б-84;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.12.2019 року, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" від 21.07.2021 року № 33/35-Б-84, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати пенсію з листопада 2019 року - відмовити.
Рішення набрало законної сили з 22.02.2022 року.
Виконавчий лист видано судом 07.06.2022 року.
08.08.2023 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 21.01.2022 року. Заява позивача мотивована тим, що на виконання рішення суду відповідачем виплачується пенсія в новому розмірі, а також нараховано кошти в сумі 138 179,90 грн., але виплату донарахованих коштів не здійснено.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Суд звертає увагу позивача, що фактично позивач не згодний із виконанням рішення суду відповідачем у певний спосіб, що не узгоджується із порядком встановлення строку подання звіту про виконання рішення, врегульованого ст. 382 КАС України.
До того ж, доказів того, що процедуру примусового виконання рішення суду розпочато та/або завершено без його фактичного виконання, позивачем не надано, при цьому, виконавчий лист виготовлено ще 07.06.2022 року.
Отже, позивач, стверджуючи про умисне невиконання відповідачем рішення суду в повному обсязі, яке набрало законної сили, не надав до суду доказів звернення до примусового виконання рішення суду та відсутності результату по завершенню процедури примусового виконання рішення суду.
Суд також враховує, що як вказує сам позивач у своїй заяві, відповідачем виплачується пенсія в новому розмірі на виконання рішення суду.
Вказане свідчить про відсутність у відповідача наміру на ухилення від виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз