18 серпня 2023 р. справа № 400/4314/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування наказу від 11.06.2022 року № 990; визнання протиправним та скасування наказу від 20.06.2022 року № 1043,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 990 від 11.06.22 р. в частині накладення на ОСОБА_1 , старшого бойового медика медичного пункту батальйону охорони, дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження» (п. 3 наказу 990), «Догани», (п. 9 наказу 990), та «попередження про неповну службову відповідність» (п. 13 наказу 990);
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 1043 від 20.06.22 р. в частині накладення на ОСОБА_1 , старшого бойового медика медичного пункту батальйону охорони, дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження» (п. 3 наказу 1043).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що жодного порушення військової дисципліни ним не допущено, в наказах не зазначені конкретні факти порушення останнім службових обов'язків, а тому спірні накази № 990 від 11.06.22 р. та № 1043 від 20.06.22 р. є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач стверджує, що жоден з вищезазначених наказів до його відома не доводився, він дізнався, що до нього застосована дисциплінарна відповідальність лише після того, як не отримав грошової винагороди за результатами виплати у серпні місяці.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано відповідача надати документи.
Ухвалою від 06.10.22 р. суд зупинив провадження у справі № 400/4314/22 до завершення воєнного стану в Україні.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.11.22 р. ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.22 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що діяльність командира щодо підтримання дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. При цьому, кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку дисципліни. Командир наділений правом віддавати накази та розпорядження, а обов'язок підлеглого їх виконувати, їх не виконання є порушенням дисципліни. Відтак, позивача було правомірно притягнуто до відповідальності за порушення вимог Статутів Збройних Сил України відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 .
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
28.02.22 р. наказом № 43 Міністерства оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого бойового медика медичного пункту батальйону охорони.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 990 від 11.06.22 р. до позивача застосовано стягнення за порушення військової дисципліни, а саме:
- вимог пункту 3 статті 242 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (несвоєчасне гоління) ОСОБА_1 , старший бойовий медик медичного пункту батальйону охорони, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, шляхом накладення дисциплінарного стягнення «зауваження» (п. 3 наказу);
- вимог пункту 15 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (за порушення форми одягу) ОСОБА_1 , старший бойовий медик медичного пункту батальйону охорони, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, шляхом накладення дисциплінарного стягнення «догана» (п. 9 наказу);
- вимог пункту 3 статті 242 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (несвоєчасне гоління) ОСОБА_1 , старший бойовий медик медичного пункту батальйону охорони, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, шляхом накладення дисциплінарного стягнення «Зауваження» (п. 3 наказу).
- за систематичне порушення вимог статті 126 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (низька виконавча дисципліна) ОСОБА_1 , старший бойовий медик медичного пункту батальйону охорони, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, шляхом накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» (п. 13 наказу).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 1043 від 20.06.22 р. до позивача застосовано стягнення за порушення військової дисципліни, а саме:
- вимог пункту 3 статті 242 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (несвоєчасне гоління) ОСОБА_1 , старший бойовий медик медичного пункту батальйону охорони, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, шляхом накладення дисциплінарного стягнення «зауваження» (п. 3 наказу).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 р. № 548-XIV “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” (далі Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до ст. 1-3 Розділу 1 Загальні положення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Згідно ст. 5-8 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. 6. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - головний сержант роти.
Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, солдат зобов'язаний, зокрема, виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях.
Відповідно до ст. 242 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, додержання правил особистої гігієни включає: ранкове і вечірнє вмивання з чищенням зубів; миття рук перед прийманням їжі; своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів; щотижневе миття в лазні зі зміною натільної і постільної білизни, онуч і шкарпеток; утримання в чистоті обмундирування, взуття й постелі, своєчасну заміну підкомірців.
Зачіска військовослужбовця, а також вуса, борода, якщо вони є, мають відповідати вимогам гігієни і не заважати використанню засобів індивідуального захисту та носінню спорядження. Носіння бороди дозволяється за наявності медичних показань.
При цьому, відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Кожний командир (начальник) зобов'язаний забезпечити у підпорядкованій йому частині (підрозділі) додержання військовослужбовцями правил особистої і громадської гігієни.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.99 р. затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Так, відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У пункті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 84 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно ч. 1 ст. 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
Частиною 2 статті 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач є військовослужбовцем і в період проходження ним військової служби командиром військової частини НОМЕР_1 наказами, прийнятими за результатами службового розслідування за порушення військової дисципліни були накладені стягнення.
За приписами ст. 9 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 ч. 1, 2 КАС України).
З урахуванням наведених принципів доказування при розгляді адміністративних справ, тягар доказування правомірності свого рішення, покладається на суб'єкта владних повноважень, але такий тягар доказування не означає презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень і одночасно не позбавляє позивача, в свою чергу, обов'язку доказування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Позивач не подав жодних доказів того, що ним вимоги проаналізованих судом нормативних актів дотримано і не допущено порушень військової дисципліні. Враховуючи дискрецію щодо призначення службового розслідування, виявлення фактів порушень дисципліни військовослужбовцем покладається на командира і не потребує додаткової фіксації.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем дисципліни, які носили систематичний характер, а тому спірні накази є правомірними, адже обов'язок позивача, як військовослужбовця дотримуватись норм Статуту внутрішньої дисципліни Збройних Сил України, в тому числі правил особистої і громадської гігієни, а обов'язок командира (начальник) забезпечити у підпорядкованій йому частині (підрозділі) додержання військовослужбовцями особистої і громадської гігієни, при цьому командир наділений правом віддавати накази та розпорядження, а у разі виявлення порушення військової дисципліни Дисциплінарним статутом передбачені дисциплінарні стягнення, які і були накладені у спірних наказах співмірно до вчинених позивачем порушень.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що наявними матеріалами справи підтверджено правомірність спірних наказів, а наведені позивачем доводи не дають суду підстав для їх скасування.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу від 11.06.22 р. № 990; визнання протиправним та скасування наказу від 20.06.22 р. № 1043, відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз