Ухвала
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 2о-114/07
провадження № 61-10310ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту володіння нежитловим приміщенням на праві приватної власності,
У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною заявою, в якій просив встановити факт володіння ним на праві власності нежитловим приміщенням загальною площею 13,8 кв. м, позначеним в технічному паспорті літерами 11-1 та 11-3, розташованим в будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 13 червня 2007 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт володіння ОСОБА_1 на праві приватної власності нежитловим приміщенням загальною площею 13,8 кв. м, позначеним в технічному паспорті літерами 11-1 та 11-3, розташованим в будинку АДРЕСА_1 . Зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» провести державну реєстрацію належного заявнику на праві приватної власності нерухомого майна.
Особа, яка не брала участі у справі, - Львівська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 13 червня 2007 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року поновлено Львівській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 13 червня 2007 року. Відкрито апеляційне провадження у справі та зупинено дію рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 13 червня 2007 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 травня 2023 року (повний текст якої складено 13 червня 2023 року) апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 13 червня 2007 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту володіння нежитловим приміщенням на праві приватної власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
06 липня 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційної скарги Львівської міської ради.
ОСОБА_1 також заявив клопотання про відстрочення йому сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на обставини, що виникли у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, які унеможливлюють сплату ним судового збору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_2, судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О. Повторний автоматизований розподіл здійснено у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_2 .
Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Заява про встановлення факту володіння нежитловим приміщенням на праві приватної власності була подана ОСОБА_1 у травні 2007 року ставка державного мита за подання до суду заяв (скарг) у справах окремого провадження становила 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (17 грн) (підпункт 9 пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» в редакції, чинній на час подання заяви).
Отже, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір в розмірі 17 грн (17 х 0,5 х 200%).
Доводи клопотання ОСОБА_1 , виходячи з характеру спірних правовідносин, дають підстави для висновку про необхідність задоволення його клопотання та відстрочення йому сплати судового збору в розмірі 17 грн за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підставикасаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 вказав, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 136, 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 17 (сімнадцять) грн до ухвалення судового рішення у справі.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 29 травня 2023 року.
Витребувати із Шевченківського районного суду міста Львова цивільну справу № 2о-114/07 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту володіння нежитловим приміщенням на праві приватної власності.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 вересня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко