09.08.2023 Справа № 363/559/23
09 серпня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому закритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Славутич Київської області, військовослужбовця, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 62022100130000816 від 01.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
В підготовчому засіданні надійшла угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом, обіймаючи посаду командира гармати 2 самохідного артилерійського взводу 3 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 11.10.2022 самовільно залишив місце проходження військової служби - підрозділ військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , проводив час на власний розсуд, не пов'язував його з проходженням військової служби та не вживав заходів для з'явлення до військової частини до 27.02.2022 року, коли усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, добровільно та з власної ініціативи прибув до Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві повідомив про себе і припинив кримінальне правопорушення.
Згідно угоди прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та обвинувачений ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.5 ст. 407 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, щиро кається у вчиненому, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій. Узгоджене покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у виді п'яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на три роки.
В підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду і призначити узгоджену міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому засіданні визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, щиро кається у вчиненому, добровільно, без примусу і погроз підписав угоду. Погоджується на узгоджену міру покарання.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому засіданні підтвердив, що ОСОБА_4 в його присутності беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, щиро кається у вчиненому, добровільно, без примусу і погроз підписав угоду. Просив призначити узгоджене покарання за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 75 КК України. Просив затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Учасникам процесу роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Суд встановив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407КК України як самовільне залишення місця служби без поважних причин, вчиненого в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
При цьому суд з'ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Суд, враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, який за місцем служби характеризується з позитивної сторони на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, обставинами, що пом'якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, відсутністю обставин, які обтяжують покарання вчинення кримінального правопорушення, приходить до висновку про можливість затвердження даної угоди та призначення узгодженої міри покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 31 липня 2023 року між прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у обороній сфері Центрального регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на (3) три роки.
Згідно ч.4 ст.76 КК України командиру військової частини за місцем служби здійснювати нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_4 протягом встановленого іспитового строку. У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку на підставі п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 виконання наступних обов'язків:
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробаціії;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1