Ухвала від 17.08.2023 по справі 924/232/22

УХВАЛА

17 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/232/22 (686/31236/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про повернення судового збору

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн.

у справі № 924/232/22(686/31236/19)

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів",

ВСТАНОВИВ:

09.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 09.05.2023 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн. у справі № 924/232/22(686/31236/19).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 924/232/22(686/31236/19) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.05.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн. у справі № 924/232/22(686/31236/19) залишено без руху.

ОСОБА_1 направила до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило оригінал документу (фіскальний чек від 08.06.2023),який знаходиться в матеріалах справи, щодо сплати судового збору в розмірі 16 122,53 грн.

02.08.2023 ОСОБА_1 направило до Верховного Суду клопотання від 01.08.2023 про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 16 122,53 грн. за подання касаційної скарги постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн. у справі № 924/232/22(686/31236/19).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 у справі № 924/232/22(686/31236/19) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К. М.., судді - Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.08.2023.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.1 Законом України "Про судовий збір", судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює розміри ставок судового збору.

Стаття 5 цього Закону в певних випадках передбачає звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України.

Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними в постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких

У постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, тому строк пред'явлення до суду цієї вимоги обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Велика Палата Верховного Суду відступала від висновку об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (з підстав зазначених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19) задля формування єдиної судової практики щодо застосування частини другої статті 233 КЗпП України до вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі, що передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу є, по суті, неотриманою заробітною платою за невиконання трудової функції не з вини працівника, на яку поширюються норми законодавства про оплату праці. Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як вказано в вищезазначеній постанові спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною другою статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Разом з тим, матеріали справи містять фіскальний чек від 08.06.2023 про сплату судового збору в розмірі 16 122,53 грн. за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн. у справі № 924/232/22(686/31236/19).

Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 16 122,53 грн. згідно фіскального чеку від 08.06.2023 за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн. у справі № 924/232/22(686/31236/19). підлягає задоволенню, а зайво сплачений судовий збір у розмірі 16 122,53 грн. згідно фіскального чеку від 08.06.2023 підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 3, 123, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 16 122,53 грн. грн згідно фіскального чеку від 08.06.2023 за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн. у справі № 924/232/22(686/31236/19) задовольнити.

2. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України - 16 122,53 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять дві гривні п'ятдесят три копійки) сплаченого судового збору згідно фіскальний чек від 08.06.2023 за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в суму 537 417,69 грн. у справі № 924/232/22(686/31236/19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

В.Г. Пєсков