17 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 870/10/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржника - не з'явився,
позивача - Воробець С.І.,
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (суддя Скрипчук О.С.)
у справі №870/10/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Естейт"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 23.03.2023
у справі №430/03.23 (третейський суддя А.А. Павлова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Естейт"
до ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октант"
про стягнення заборгованості в розмірі 30978600,00 грн,
Стислий зміст рішення третейського суду та заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" (далі - Третейський суд) від 23.03.2023 у справі №430/03.23 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Естейт" (далі - ТОВ "Вест-Естейт") 30978600,00 грн заборгованості за договором поворотного фінансового займу №562 від 18.11.2021, третейський збір в сумі 40260,00.
2. Позивач подав заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду (далі - Заява).
3. Крім того, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" (далі - ТОВ "Луцька аграрна компанія") на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшло заперечення від 09.05.2023 щодо видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду, в якому воно просило суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 23.03.2023 у справі №430/03.23; зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі №914/1464/23; залучити ТОВ "Луцька аграрна компанія" до розгляду цієї справи та надати процесуального статусу учасника справи (заінтересованої особи або третьої особи на стороні відповідача (боржника) ОСОБА_1 ); надати доступ до матеріалів справи в системі "Електронний Суд".
4. Клопотання про зупинення мотивоване тим, що ТОВ "Луцька аграрна компанія" подало до Господарського суду Львівської області позов про визнання недійсним договору поруки №1_1811_21, який містить третейське застереження, на підставі якого позивач звернувся з позовом до Третейського суду, що, на думку ТОВ "Луцька аграрна компанія", є підставою для зупинення провадження у цій справі.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 Заяву ТОВ "Вест-Естейт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 23.03.2023 у справі №430/03.23 задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення Третейського суду від 23.03.2023 у справі №430/03.23.
6. Західний апеляційний господарський суд встановив відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду, що передбачені ст. 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
7. Також суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Луцька аграрна компанія" про зупинення провадження у справі №870/10/23 до розгляду справи №914/1464/22, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 354 ГПК України, якщо до господарського суду надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, господарський суд на підставі статті 227 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу наказу до набрання законної сили ухвалою суду, якою задоволено або відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.
8. Враховуючи, що предметом розгляду у Господарському суді Львівської області у справі №914/1464/23 є визнання недійсним договору поруки №1_1811_21, а не саме рішення третейського суду, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Луцька аграрна компанія" про відмову у видачі наказу та зупиненні провадження у справі до закінчення розгляду справи.
9. Крім того, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для залучення ТОВ "Луцька аграрна компанія" третьою особою, оскільки провадження у справі про видачу судового наказу не вплине на права та обов'язки такого товариства.
Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
10. ТОВ "Луцька аграрна компанія" (далі - скаржник) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.04.2023 та прийняти нове рішення, яким задовольнити Заяву.
11. Скаржник вважає, що оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання про права та інтереси ТОВ "Луцька аграрна компанія", яке не було залучено до участі у справі як кредитор боржника - ОСОБА_1 , тим самим суд фактично розглянув справу та прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що є самостійною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 12.04.2023.
12. Скаржник зазначає, що ТОВ "Луцька аграрна компанія" подавало у цій справі письмові заперечення, в яких, серед іншого, просила суд залучити товариство до розгляду цієї справи та надати процесуального статусу учасника справи (заінтересованої особи або третьої особи на стороні відповідача (боржника) ОСОБА_1 ).
13. На думку скаржника, дії боржника ОСОБА_1 є умисними та спрямованими на формування значних та штучних кредиторських вимог до нього, з метою ухилення від виконання зобов'язання перед ТОВ "Луцька аграрна компанія", які ставлять його у завідомо неплатоспроможний стан. В подальшому такі штучно створені за порукою вимоги буде використано для конкурування з кредиторськими вимогами ТОВ "Луцька аграрна компанія" з метою позбавлення ТОВ "Луцька аграрна компанія" першочергового права звернути стягнення на майно та кошти ОСОБА_1 та стягнути відповідний борг (повернути видану позику).
14. Скаржник вказує, що твердження суду першої інстанції про відсутність підстав для залучення ТОВ "Луцька аграрна компанія" третьою особою, оскільки провадження у справі про видачу судового наказу не вплине на права та обов'язки такого товариства, є незаконними та необґрунтованими.
15. Також скаржник зазначає, що на час розгляду цієї справи щодо видачі наказу ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2023 вже було відкрито провадження у справі №914/1464/23 за позовом про недійсність договору поруки, який містить третейське застереження (третейську угоду), у зв'язку з чим ТОВ "Луцька аграрна компанія" просило суд зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/1464/23.
16. На думку скаржника, відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, суд першої інстанції порушив вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, якою встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. У цьому ж зв'язку скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №875/334/22.
17. Крім того, скаржник зауважує, що 09.06.2023 ТОВ "Луцька аграрна компанія" звернулось до суду з заявою про скасування рішення Третейського суду від 23.03.2023 у справі №430/03.23, яку було отримано Західним апеляційним господарським судом 12.06.2023, що є окремою безумовною підставою для зупинення провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 354 ГПК України, однак суд першої інстанції всупереч ч. 4 ст. 354 ГПК України провадження у справі №870/10/23 не зупинив.
18. Також скаржник подав до Верховного Суду клопотання про зупинення провадження у цій справі №870/10/23 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі №914/1464/23 та до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі №870/18/23 (оскарження рішення третейського суду).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
19. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Вест-Естейт" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Луцька аграрна компанія, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 - залишити без змін.
20. ТОВ "Вест-Естейт" вважає, що скаржником не спростовано висновків суду першої інстанції, а твердження про порушення норм процесуального права та прав ТОВ "Луцька аграрна компанія" не обґрунтовані та не відповідають положенням законодавства.
21. На думку ТОВ "Вест-Естейт", скаржником не наведено жодного права чи обов'язку саме скаржника, які були розглянуті/вирішені третейським судом у справі №430/03.23, а фактично всі заперечення щодо видачі наказу є суб'єктивною точкою зору заявника та можливі подальші кроки боржника, що є виключно припущеннями заявника та не містять жодних фактичних доказів про розглянуті/вирішені третейським судом права/обов'язки заявника, такі припущення не можуть бути підставою для відмови у видачі виконавчого документа (наказу).
22. Крім того ТОВ "Вест-Естейт" зазначає, що заяву ТОВ "Луцька аграрна компанія" про скасування рішення Третейського суду прийнято до розгляду ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, тобто на момент винесення оскаржуваної ухвали у суду першої інстанції були відсутні передбачені ГПК України підстави для зупинення розгляду заяви ТОВ "Вест-Естейт", а наявність відкритого провадження у справі щодо оскарження договору - не є підставою для відмови у видачі наказу, оскільки такою підставою є виключно той факт, що третейська угода визнана недійсною.
Позиція Верховного Суду
23. Відповідно до положень ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 25 і ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
24. З огляду на встановлені ст. 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
25. Згідно з ч. 4 ст. 41 ГПК України у справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов'язки.
26. Як вже було зазначено, скаржник, як особа яка не брала участі у розгляді справи, посилається на те, що ухвала Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 стосується його прав, інтересів та (або) обов'язків.
27. Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
28. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
29. Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
30. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
31. Правовий висновок аналогічного змісту викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №916/333/20, 16.12.2021 у справі № 904/3669/20, від 15.12.2021 у справі №914/1334/20.
32. Разом з тим в апеляційній скарзі особи, яка участі у справі не брала, але за її доводами, судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов'язків, має бути чітко зазначено, в якій частині оскаржуваного судового рішення прямо вказано про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, про які саме та яким чином прослідковується та співвідноситься правовий зв'язок вирішених правовідносин між сторонами з правами, інтересами та (або) обов'язками особи, що не брала участі у цій справі.
33. Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України.
34. Верховний Суд відхиляє викладені в апеляційній скарзі доводи, що оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання про права та інтереси ТОВ "Луцька аграрна компанія", яке не було залучено до участі у справі як кредитор боржника - ОСОБА_1 , що є самостійною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 12.04.2023, з огляду на таке.
35. Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не є стороною спірних правовідносин у справі №870/10/23, і ухвалене Західним апеляційним господарським судом рішення жодним чином не впливає на права та обов'язки ТОВ "Луцька аграрна компанія", а зміст судового рішення суду першої інстанції не вказує на те, що воно безпосередньо стосується прав, інтересів та (або) обов'язків ТОВ "Луцька аграрна компанія".
36. Крім того, за змістом рішення у третейській справі №430/03.23 вирішений спір про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вест-Естейт" 30978600,00 грн заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поворотного фінансового займу №562 на підставі договору поруки №1_1811_21.
37. Скаржник не брав участь у зазначеній третейській справі, а також не був учасником справи під час вирішення питання щодо видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду, оскільки суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання ТОВ "Луцька аграрна компанія" про залучення ТОВ "Луцька аграрна компанія" третьою особою у справі. Відповідно до висновку суду першої інстанції провадження у справі про видачу судового наказу не вплине на права та обов'язки такого товариства.
38. Верховний Суд звертає увагу, що рішення третейського суду повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків відповідної особи, тобто третейським судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
39. Якщо заявник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для задоволення його заяви.
40. Особа, яка звертається з відповідною заявою, повинна довести, що оскаржуване рішення третейського суду прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Наведене означає, що заявник має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним рішення третейського суду (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
41. Верховний Суд погоджується з наведеним висновком господарського суду першої інстанції, оскільки скаржник не довів, що третейський суд вирішив питання про його права та обов'язки, оскільки не зазначив, в якій саме частині оскаржуваного рішення третейського суду прямо вказано про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, а також не навів підстав для висновку, що він був безпосереднім учасником спірних у третейській справі правовідносин.
42. Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначив, що оскаржуване рішення фактично перешкоджає його легітимним прагненням та реалізації законного права отримати грошові кошти, оскільки дії ОСОБА_1 є умисними та спрямованими на формування значних та штучних кредиторських вимог до нього, а в подальшому такі штучно створені за порукою вимоги буде використано для конкурування з кредиторськими вимогами ТОВ "Луцька аграрна компанія" з метою позбавлення ТОВ "Луцька аграрна компанія" першочергового права звернути стягнення на майно та кошти ОСОБА_1 та стягнути відповідний борг (повернути видану позику). При цьому скаржник стверджує про фраудаторність договору поруки.
43. Наведені аргументи скаржника Верховний Суд вважає такими, що засновані на припущенні та по суті зводяться до того, що оскаржуване рішення третейського суду може опосередковано вплинути на права, інтереси та обов'язки скаржника. Вказані аргументи не доводять безпосереднього вирішення у рішенні Третейського суду питання про права, інтереси та/або обов'язки ТОВ "Луцька аграрна компанія".
44. У зв'язку з наведеним Верховний Суд вважає безпідставними викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання про права та інтереси ТОВ "Луцька аграрна компанія", яке не було залучено до участі у справі, що є самостійною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 12.04.2023, оскільки скаржник таких обставин не довів.
45. У зв'язку з тим, що скаржник не довів, що рішенням Третейського суду та оскаржуваною ухвалою безпосередньо вирішено питання про його права, інтереси та/або обов'язки, всі інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо безпідставної відмови суду першої інстанції у зупиненні провадження у справі не беруться Верховним Судом до уваги.
46. Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник не є учасником цієї справи; не є стороною у спірних правовідносинах згідно з договором поворотного фінансового займу №562 від 18.11.2021; судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов'язки скаржника і рішення не зачіпає безпосередньо його права та обов'язки.
47. З огляду на викладене, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
48. Пунктом 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувались.
49. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано особою, питання про права, інтереси та (або) обов'язки якої не вирішувались.
Розподіл судових витрат
50. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку судові витрати покладаються на скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 232, 234, 235, 264, 356 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №870/10/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Пєсков
В. Погребняк