16 серпня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/338/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерська компанія "ДІМ ОБЛІКУ"
до Комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради
про стягнення 121800,00 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Бадика Д.Д.
1. 31.07.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/338/23, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерська компанія "ДІМ ОБЛІКУ" задовольнив частково, стягнув з Комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради на користь позивача 60900,00 грн заборгованості за надані послуги за договором №01 від 25.03.2022 про надання послуг у сфері інформаційних технологій, у решті позову про стягнення 60900,00 грн штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання відмовив.
2. 07.08.2023 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якому просив суд вирішити питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу понесених у зв'язку з розглядом справи.
3. 07.08.2023 суд ухвалив призначити розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні 16.08.2023 року о 10 год. 00 хв.
4. 28.02.2023 відповідач подав до суду заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, у якому просив відмовити позивачу у стягненні судових витрат на професійну правову допомогу. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що не погоджується із розміром витрат, вважає їх документально не підтвердженими, неспівмірними, такими що не відповідають критеріям необхідності, дійсності та розумності.
5. У судове засідання 16.03.2023 сторони не з'явилися. Представник позивача подав суду заяву про розгляд його заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.
6. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
7. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
8. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
9. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
10. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
11. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
12. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
13. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
14. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позові позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 15000,00 грн.
15. 31.07.2023 у судовому засідання представник позивача заявив, що докази розміру витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв'язку з розглядом справи будуть подані суду протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення у справі.
16. Дослідивши подані позивачем докази витрат на правову допомогу суд установив, що Шахов Олександр Миколайович має право на здійснення адвокатської діяльності, адвокатську діяльність здійснює індивідуально.
17. 19.12.2022 позивач та адвокат Шахов О.М. уклали договір про надання правової допомоги.
18. Відповідно до умов договору адвокат взяв на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду правову допомогу.
19. 19.12.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до пункту 1.1. якої адвокат надає правову допомогу клієнту по його юридичному супроводу у спірних взаємовідносинах між клієнтом та КП "Уманьводоканал" Уманської міської ради.
20. Винагорода адвоката за надання правової допомоги попередньо становить 15000,00 грн. (п. 2.1. додаткової угоди № 1).
21. Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
22. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач подав акт приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 03.08.2023 та рахунок про його оплату.
23. Відповідно до акту винагорода адвоката становить 11700,00 грн.
24. Відповідно до акту приймання-передачі послуг адвокат надав клієнту правничу допомогу у вигляді консультацій вартістю 900 грн, складення позовної заяви, вартістю 9000 грн та участь у судових засіданнях, які відбулися 04.07. та 31.07.2023, загальною вартістю 1800 грн.
25. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
26. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
27. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
28. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
29. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
30. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
31. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
32. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
33. Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
34. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.
35. Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
36. При визначенні співмірності витрат на правову допомогу суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
37. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015); Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; (East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014); Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Лавентс проти Латвії від 28.11.2002).
38. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
39. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
40. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
41. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
42. Відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому просив відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу повністю, оскільки заявлені до відшкодування витрати позивача не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, розумності їхнього розміру.
43. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись
44. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
45. Витрати позивача на професійну правничу допомогу у формі у вигляді консультацій вартістю 900 грн, складення позовної заяви, вартістю 9000 грн та участь у судових засіданнях, які відбулися 04.07.2023 та 31.07.2023, загальною вартістю 1800 грн. суд визнає фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для позивача, що полягає у тривалому позбавленні позивача можливості отримати плату за надані послуги.
46. Загальний розмір витрат позивача, визнаних судом фактичними та необхідними, становить 11700,00 грн.
47. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
48. Суд задовольнив позов частково, визнавши що розмір штрафних санкцій (неустойки) нарахованої позивачем відповідачу у розмірі невиконаного грошового зобов'язання, що у відсотковому відношенні становить 100% від розміру невиконаного грошового зобов'язання, є надмірним.
49. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково у розмірі 60900,00 грн, що складає 50 % від заявленого розміру позовних вимог - 121800,00 грн, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 5850,00 грн - пропорційно до розміру задоволених вимог (11700 грн*50 %).
Керуючись статтями 126, 129, 233-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути із Комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради (ідентифікаційний код: 03357174, адреса місцезнаходження: 20300, м. Черкаси, вул. М. Залізняка, буд.16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерська компанія "ДІМ ОБЛІКУ" (ідентифікаційний код 37551458, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 189, оф. 4) 5850,00 грн (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне додаткове рішення складене 16.08.2023.
Суддя А.І. Гладун