07.08.2023м. ХарківСправа № 922/1476/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Красовському В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" (61068, м. Харків, пр. Героїв Харкова (колишня назва пр. Московський), 151)
до Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61)
простягнення 144686,61 грн,
за участю представників:
позивача - Ситник О.Б.;
відповідача - Сумцової Н.В.;
Державне підприємство "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (відповідач), в якій просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на свою користь заборгованість за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за період договірного тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщеннями балансоутримувача з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року у сумі 144686,61 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №3 від 02.06.2022 щодо оплати витрат за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної перетікання реактивної енергії.
Ухвалою від 20.04.2023 Господарський суд Харківської області залишив без руху позовну заяву Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування".
28.04.2023 позивач надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій всіх додатків доданих до позову документів.
Ухвалою від 01.05.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.05.2023 о 14:00 год, про що повідомив учасників справи.
16.05.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити, оскільки КЕВ м. Харкова є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного бюджету, невиконання відповідного зобов'язання сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
22.05.2023 позивач надав клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.
22.05.2023 позивач надав відповідь на відзив в якому він спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити.
22.05.2023 позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів вказаних в ухвалі суду від 01.05.2023.
Протокольними ухвалами від 23.05.2023 суд: задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача; задовольнив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів вказаних в ухвалі суду від 01.05.2023; залишив без розгляду відзив на позов, оскільки відсутні докази його направлення позивачу; залишив без розгляду відповідь на відзив та відклав підготовче засідання на 06.06.2023 о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.
26.05.2023 відповідач надав клопотання до якого додав докази направлення відзиву на позов позивачу, які просить долучити до матеріалів справи.
06.06.2023 відповідач надав заяву, в якій зазначив, що згідно зі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.03.2023 №Д-321/33/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2023 році" КЕВ м. Харків з 01.06.2023 переформовано у Харківське квартирно-експлуатаційне управління.
Підготовче засідання 06.06.2023 не відбулось через знаходження судді-доповідача на лікарняному.
Ухвалою від 19.06.2023 Господарський суд Харківської області продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання призначив на 03.07.2023 о 15:30 год, про що повідомлено учасників справи.
Протокольною ухвалою від 03.07.2023 суд відхилив заяву відповідача про заміну сторони відповідача, оскільки це не зміна назви, а не реорганізація та відклав підготовче засідання на 18.07.2023 о 15:30 год, про що повідомив учасників справи.
18.07.2023 позивач надав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Протокольними ухвалами від 18.07.2023 суд: залишив без розгляду клопотання позивача про долучення додаткових матеріалів до справи; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.08.2023 о 16:30 год, про що повідомив учасників справи.
Присутній представник позивача у судовому засіданні 07.08.2023 позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
Присутній представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2023 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні 07.08.2023 за результатами розгляду справи по суті суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
02.06.2022 між ДП “УКРДІПРОВАЖМАШ” (балансоутримувач), військовою частиною НОМЕР_1 (користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (на час розгляду справи назву змінено на Харківське квартирно-експлуатаційне управління) (платник) було укладено договір тимчасового безоплатного користування №3 (далі - договір), за яким балансоутримувач надає користувачу можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- частиною приміщення будівлі загальною площею 4906,9 кв м (далі - майно), що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Частина приміщення, що використовується користувачем становить 3000 кв м та складається з наступних приміщень:
- підвальне приміщення 672 кв м, 1-й поверх 200 кв м, 3-й поверх 1051,7 кв м, 4-й поверх 1071,3 кв м.
Вищевказані приміщення, відповідно до вимог п. 2.3 договору, передано третій особі - Військовій частині НОМЕР_1 за двостороннім актом прийому-передачі від 02.06.2022.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що платник зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані користувачем за час дії цього договору, а саме: вартість спожитої електричної енергії, послуг водопостачання і водовідведення, вивезення ТПВ.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що всі відшкодування за отримані послуги користувачем за цим договором сплачуються платником.
Підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги балансоутримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов'язаний виставляти рахунки платнику та надати копії рахунків, що виставлені балансоутримувачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 8.2 договору платник зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу вартість комунальних послуг, що спожиті користувачем у процесі виконання цього договору.
Позивач у позові зазначає, що за наслідками укладання договору тимчасового безоплатного користування від 02.06.2022 №3 сторонами було укладено низку договорів про відшкодування витрат за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за період з 02 червня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, а саме:
- договір №313 від 04.11.2022 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії, що укладений між позивачем та відповідачем. Сторонами підписано акт №1 від 04.11.2022 до договору №313 від 04.11.2022 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію з 02.06.2022 по 30.09.2022 на суму 50618,46 грн;
- договір №617 від 20.12.2022 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії, що укладений між позивачем, відповідачем та Військовою частиною НОМЕР_1 . Сторонами підписано акт №1 від 20.12.2022 виконаних робіт до договору №617 від 20.12.2022 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за жовтень 2022 року на суму 41806,26 грн.
Позивач своїми листами: від 25.01.2023 №АДМ-05/02-01; від 20.02.2023 №АДМ-05/09 звернувся до відповідача з проханням оформити черговий договір на відшкодування витрат електричної енергії та надав відповідачу всі необхідні документи для оформлення та оплати на 2023 рік.
Разом із листом від 20 лютого 2023 року відповідачеві були надіслані крім інших документів: акти виконаних робіт про споживання електричної енергії за спірний період листопада та грудня 2022 року; рахунки на оплату послуг з розподілу та з забезпечення перетікань за період з листопада 2022 по грудень.
Проте, позивач вказує, що оплата вищевказаних актів виконаних робіт відповідачем не сплачена та за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 144686,61 грн за період з листопада 2022 року по грудень 2022 року.
Відповідач надав відповідь №583/885 від 22.03.2023 на звернення позивача про відшкодування комунальних послуг за договором №3 від 02.06.2022, в якій вказав, що є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів, тому пояснив, що не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно з зверненням ДП "УКРДІПРОВАЖМАШ" від 21.02.2023 за договором №3 від 02.06.2022.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частині 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Предметом позову є стягнення заборгованості з відшкодування вартості витрат за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної перетікання реактивної енергії за період з листопада 2022 року по грудень 2022 року у сумі 144686,61 грн за договором №3 від 02.06.2022.
Як убачається зі змісту пунктів 3.2 та 8.2 договору, необхідною та достатньою умовою для виникнення у відповідача обов'язку відшкодування витрат за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної перетікання реактивної енергії є понесення цих витрат позивачем, тобто безпосередня сплата ним комунальних послуг, зокрема витрат за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної перетікання реактивної енергії балансоутримувачем.
Позивач не має права вимагати сплати відповідачем плати за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної перетікання реактивної енергії без понесення ним цих витрат, оскільки він не є електропостачальником та не має на то відповідної ліцензії.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав господарському суду доказів понесення витрат, які він просить відшкодування у відповідача, а саме сплати за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної перетікання реактивної енергії балансоутримувачем за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року на загальну суму 144686,61 грн.
Оскільки відсутні витрати, то відповідно немає що відшкодовувати, а відтак права позивача не порушені, так як не має підстав для відшкодування, тобто самих витрат.
За відсутності зазначених вище доказів, відсутні підстави для відшкодування відповідачем спожитої електроенергії та за послуги з розподілу електричної перетікання реактивної енергії за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
З огляду на те, що позовна заява залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2684,00 грн покладаються судом на позивача.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 11, 509, 526, 530, 626, 629 ЦК України, ст. 14, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 233, 237, 238 ПК України,
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "17" серпня 2023 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.