Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
15.08.2023м. ХарківСправа № 922/1336/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомАкціонерного товариства "КРЕДОБАНК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗМЯТЕЖНЕ"
простягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Капінос Н.В.
АТ "Кредобанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Безмятежне" та ОСОБА_1 , в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача-1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 09.07.2021 №25/07/-2021 у розмірі 446.135,51 грн, з яких: 434.645,00 грн - неповернута сума кредиту, 11.490,51 грн - прострочена сума процентів.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем-1 як позичальником свого обов'язку щодо своєчасного внесення платежів за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1336/23 та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2023 здійснено перехід до розгляду справи №922/1336/23 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2023, зокрема, закрито провадження у справі №922/1336/23 відносно відповідача-2 ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2023 закрито підготовче провадження у справі №922/1336/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 01.08.2023 у справі №9221336/23 було оголошено перерву на 15.08.2023 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 01.08.2023.
Представник позивача в призначене на 15.08.2023 судове засідання не з'явився, електронною поштою надіслав заяву про розгляд справи без участі представника позивача (вх. №21434/23 від 14.08.2023).
Присутній у судовому засіданні 15.03.2023 представник відповідача-1 проти позову заперечує. Зазначає, що після відкриття провадження у справі ТОВ "Безмятежне" була частково сплачена заборгованість по кредиту, а також повністю сплачені відсотки за користування кредитом.
Заслухавши вступне слово представника відповідача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
Між АТ "Кредобанк" (банк) та ТОВ "Безмятежне" (позичальник) був укладений Кредитний договір від 09.07.2021 №25/07-2021 (далі - Договір). Згідно з його умовами банк зобов'язався надати позичальникові основну заборгованість - грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит (основну заборгованість), сплатити проценти, комісії та інші платежі, передбачені кредитним договором. Сума кредиту - 687.645,00 грн. Термін (строк) повернення кредиту до 08.07.2026 (включно).
Пунктом 8.1. Додатку №1 до Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повертати банку кредит в обсягах, в порядку і терміни (строки), передбачені графіком, але в будь-якому разі повністю повернути кредит не пізніше терміну (строку), вказаному в п. 2.2. Частини А.
Підпунктом 8.9.4. пункту 8.9. Додатку №1 Договору встановлено, що банк у випадках, передбачених п. 6.3. Частини Б, вправі вимагати повного дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Додатком №2 до Договору погоджений графік погашення позичальником кредиту, починаючи з липня 2021 щомісячно в сумі 11.500,00 грн.
Позивачем були наданні відповідачеві-1 кредитні кошти в розмірі 687.645,00грн, про що свідчить меморіальний ордер від 09.07.2021 №38531314.
Як зазначає позивач у позовній заяві, АТ "Кредобанк" належним чином виконав свій обов'язок щодо надання кредиту ТОВ "Безмятежне", натомість відповідач-1 допустив прострочення погашення кредиту та процентів.
У зв'язку з чим, позивач 05.01.2023 надіслав на адресу відповідача-1 досудову вимогу від 05.01.2023 №85-13969439/23, в якій вимагав протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги усунути порушення Договору та погасити заборгованість ( арк. спр. 131 ).
Втім відповідач-1 відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Заперечуючи проти позову відповідача-1 зазначає, що в період з жовтня 2022 по лютий 2023 він був позбавлений можливості здійснювати погашення кредиту, оскільки рахунки ТОВ "Безмятежне", відкриті в АТ "Кредобанк", були заблоковані на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі №761/21719/22 в рамках кримінального провадження №42022000000000615. Також станом на даний час сума основного зобов'язання за Договором складає 400.145,00грн. Окрім цього, позивач, направивши свою вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту за Договором, змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому відсутні підстави для подальшого нарахування банком процентів за користування кредитом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Як свідчить наявний у матеріалах справи меморіальний ордер від 09.07.2021 №38531314 та надана позивачем виписка з рахунку відповідача-1, АТ "Кредобанк" виконало взяті на себе зобов'язання за Договором та надало відповідачу-1 кредит у розмірі 687.645,00 грн. Дана обставина відповідачем не заперечується.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 2.8.5. Договору передбачене право банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором відповідно до п. 8.9.4 частини Б цього договору.
За умовами пункту 8.9.4. частини Б Договору, банк у випадках, передбачених п. 6.3. частини Б цього договору, вправі вимагати повного дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Як свідчать матеріали справи, що з жовтня 2022 по лютий 2023 відповідач-1 не виконував належним чином своїх зобов'язань за Договором у частині погашення кредиту та сплати відсотків за його користування, а отже у "Кредобанк" виникло право вимагати від позичальника (ТОВ "Безмятежне") дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів за користування кредитом.
Посилання відповідача на ту обставину, що з жовтня 2022 по лютий 2023 він був позбавлений можливості здійснювати погашення кредиту, оскільки рахунки ТОВ "Безмятежне", відкриті в АТ "Кредобанк", були заблоковані на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі №761/21719/22 в рамках кримінального провадження №42022000000000615 то суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів неможливості погашення кредиту іншими засобами - шляхом внесення готівкових коштів через касу банку, внесення грошових коштів на депозит нотаріуса, тощо. Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент подачі позову сплатив частину заборгованості, у зв'язку з чим позивач подав заву про зменшення позовних вимог.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором у частині повернення кредиту в повному обсязі та станом на 22.05.2023 заборгованість останнього за кредитом перед позивачем становить 434.645,00 грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Під час розгляду справи відповідачем-1 була частково сплачена заборгованість по кредиту за Договором на суму 34.494,25 грн, про що свідчать платіжні інструкції від 29.05.2023 №2872, від 30.06.2023 №24 та від 31.07.2023 №48.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 34.494,25 грн за Договором, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
В решті суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача неповернутої суми кредиту в розмірі 400.150,75 грн.
Щодо нарахованих позивачем відповідачеві процентів за користування кредитом у розмірі 11.490,51 грн за період квітня-травня 2023, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Як вбачається із розрахунку суми позову про стягнення заборгованості по Кредитному договору від 09.07.2021 №25/07-2021, який додано позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог, АТ "Кредобанк" зазначено про нарахування відсотків за період квітень-травень 2023.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12-ц (провадження N 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц (провадження N 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц (провадження N 14-318цс18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 910/4518/16 від 05.04.202023 р. зазначила про те, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (п. 81).
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (п. 108).
Як вже було зазначено судом, позивач скористався правом, що надано йому частиною другою статті 1050 ЦК України та 05.01.2023 він надіслав до відповідача-1 досудову вимогу від 05.01.2023 №85-13969439/23, в якій вимагав усунути Договору та погасити заборгованість в розмірі 59.569,43 грн. У випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у розмірі 59.569,43 грн не була погашена відповідачем-1 у 30-денний строк з дня отримання вимоги (09.01.2023), отже в такому випадку обрано варіант дострокового повернення кредиту. Фактично позивачем було застосовано механізм дострокового припинення кредитних взаємовідносин, що підтверджується вимогою від 05.01.2023. Таким чином у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків після пред'явлення досудової вимоги від 05.01.2023 №85-13969439/23. Відтак, дані вимоги позивача не обґрунтовані та безпідставні, тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 11.490,51 грн (простроченої суми процентів) слід відмовити у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю їх заявлення.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 411.645,00 грн - неповернутої суми кредиту. В частині стягнення 11.490,51 грн - простроченої суми процентів суд відмовляє.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України та статтею 7 Закону України "Про судовий збір". Згідно з приписами останньої позивачеві після надходження на адресу суду відповідного клопотання підлягає поверненню з державного бюджету 735,68 грн (218,27 грн - у зв'язку зі зменшення розміру позовних вимог; 517,41 грн - у зв'язку з закриттям провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 34.494,25 грн).
Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 6.002,26 грн покладаються на відповідача, в іншій частині 172,35 грн залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗМЯТЕЖНЕ" (63652, Харківська обл., Шевченківський р-н, с. Безмятежне, код ЄДРПОУ 30755465) на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) 400.150,75 грн - неповернута сума кредиту та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6.002,26 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 34.494,25 грн провадження у справі №922/1336/23 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
5. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "17" серпня 2023 р.
Суддя Н.С. Добреля