Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08.08.2023м. ХарківСправа № 922/1339/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Пономар Є. А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів (адреса: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне", с.Безмятежне (адреса:63652, Харківська обл., Шевченківський р-н, с.Безмятежне)
про стягнення 1725276,07 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Капінос Н.В. (самопредставництво згідно з витягом).
10.04.2023 року позивач - АТ "Кредобанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1940496,95 грн заборгованості за кредитним договором №24/07-2021 від 09.07.2021 року, з яких: 1847501,00 грн - неповернута сума кредиту, 92995,95 грн - прострочена сума процентів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2023 року відкрито провадження у справі №922/1339/23 та призначено підготовче засідання на 10.05.2023 року.
02.05.2023 року відповідач-1 надав до суду клопотання (вх.№10874) про закриття провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 10.05.2023 року відкладено підготовче засідання на 30.05.2023 року та запропоновано сторонам надати пояснення щодо правонаступництва померлої фізичної особи ОСОБА_1 (відповідача-2).
15.05.2023 року відповідач-1 надав до суду клопотання (вх.№12023) про долучення документів до матеріалів справи.
23.05.2023 року відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№12985), в якому заперечує проти позову.
25.05.2023 року представник позивача надав до суду через систему електронний суд відповідь на відзив (вх.№13323), в якій позов підтримував та просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Така ж відповідь на відзив надійшла до суду поштою 31.05.2023 року (вх.№13817).
29.05.2023 року представник позивача надав заяву (вх.№13485) про зменшення розміру позовних вимог відносно відповідача-1 та закриття провадження у справі щодо відповідача-2.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, закрито провадження у справі №922/1339/23 відносно відповідача-2 ОСОБА_1 на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 12.06.2023 року.
07.06.2023 року представник позивача надав до суду через систему електронний суд заяву (вх.№14530) про зменшення розміру позовних вимог.
Така ж заява надійшла до суду поштою 15.06.2023 року (вх.№15379).
12.06.2023 року представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№14838), в яких повідомив суд про намір мирного врегулювання спору.
Протокольною ухвалою суду від 12.06.2023 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.07.2023 року.
04.07.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№17221) про долучення до матеріалів справи проєкта мирової угоди.
Протокольною ухвалою суду від 04.07.2023 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2023 року.
14.07.2023 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№18462) про розгляд справи без його участі.
17.07.2023 року представник відповідача надав до суду заперечення (вх.№18581) щодо розрахунку позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 18.07.2023 року судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 08.08.2023 року.
01.08.2023 року представник відповідача надав до суду доповнення (вх.№20242) щодо розрахунку позовних вимог.
07.08.2023 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№20857) про розгляд справи без його участі.
Всі надані сторонами документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судове засідання 08.08.2023 року не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.08.2023 року проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні повністю.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
09.07.2021 року між АТ "КРЕДОБАНК" (далі - Банк, позивач) та ТОВ "Безмятежне" (далі - Позичальник, відповідач) в рамках Програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва Доступні кредити 5-7-9 % укладено кредитний договір № 24/07-2021 (далі - Кредитний договір), згідно з п.1.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику основну заборгованість - грошові кошти (далі - Кредит) у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит (Основну заборгованість), сплатити проценти, комісії та інші платежі, передбачені цим договором.
Згідно з пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.7 частини А Кредитного договору Позичальнику надається Кредит на суму 2773501,00 грн строком до 08.07.2026 року включно. Ціль кредитування фінансування інвестиційних витрат Позичальника на придбання - комбайна зернозбирального New Holland TC5.90, новий, 2020 р.в., згідно договору купівлі-продажу №41/58 944 від 15.06.2021 року, укладеного Позичальником з Постачальником - ТОВ "Техноторг".
Відповідно до пп. 2.3.1 частини А Кредитного договору від моменту видачі Кредиту проценти підлягають сплаті Позичальником за змінюваною процентною ставкою (далі - Змінювана Ставка), яка станом на дату укладення Кредитного договору та впродовж першого Періоду Дії Змінюваної Ставки становить 12,90% річних.
Пунктом 2.8.5 частини А Кредитного договору передбачене право Банку вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором відповідно до п. 8.9.4 частини Б цього договору.
У відповідності до підп. 6.3.1 п. 6.3 частини Б Кредитного договору Банк має право припинити кредитування Позичальника у разі прострочення сплати Позичальником процентів, комісій та/або повернення Кредиту (частини Кредиту) чи інших платежів, передбачених Кредитним договором.
За умовами п. 8.9.4 частини Б Кредитного договору Банк у випадках, передбачених п. 6.3 частини Б цього договору, вправі вимагати повного дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Згідно з п. 8.9.5 частини Б Кредитного договору Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 8.9.4 частини Б цього договору (про повне дострокове погашення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором), - достроково повністю повернути Кредит, сплатити проценти, комісії та інші належні до сплати Позичальником платежі за Кредитним договором у повному обсязі.
У Додатку № 2 «Графік погашення Позичальником Кредиту» до Кредитного договору сторони погодили строки та розміри платежів, які має вносити Позичальник на погашення основної суми Кредиту, а саме: по 46300,00 грн кожного місяця не пізніше останнього дня відповідного місяця.
На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору № 24/07-2021 від 09.07.2021 АТ "КРЕДОБАНК" перерахувало Позичальнику - ТОВ "Безмятежне" (відповідачу) кредитні кошти в сумі 2773501,00 грн, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви банківською випискою з рахунка ТОВ "Безмятежне" за період з 09.07.2021 по 24.03.2023 (а.с. 20-24).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у період з липня 2021 року по вересень 2022 року ТОВ "Безмятежне" (відповідач) виконувало належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором щодо внесення платежів з повернення Кредиту та зі сплати процентів за користування Кредитом та починаючи з жовтня 2022 року по лютий 2023 року Позичальник не здійснював сплати за Кредитним договором.
Як повідомляє відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі № 761/21719/22 в рамках кримінального провадження № 42022000000000615 було накладено арешт на рахунки ТОВ "Безмятежне" в АТ "КРЕДОБАНК", у зв'язку з чим у період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року (5 місяців) Товариство не мало можливості вносити платежі за Кредитним договором, що також підтверджується ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2023 у справі № 761/1030/23, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника АТ "КРЕДОБАНК" про часткове скасування арешту майна, накладеного на рахунки ТОВ "Безмятежне" ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі №761/21719/22 в рамках кримінального провадження № 42022000000000615.
05.01.2023 року АТ "КРЕДОБАНК" направило на адресу Позичальника досудову вимогу №8513969129 від 05.01.2023 року, в якій повідомило про наяву у Позичальника заборгованість за Кредитом, яка станом на 05.01.2023 становила 2180173,81 грн, з яких: 1940101,00 грн - строковий борг по основному зобов'язанню; 138900,00 грн - прострочена заборгованість; 31855,25 грн - нараховані та несплачені проценти за попередні періоди; 69317,56 грн - нараховані та несплачені проценти в поточному місяці, а також надало Позичальнику строк - 30 днів з моменту отримання цієї вимоги на погашення вказаної заборгованості за Кредитним договором.
Відповідач вимогу Банку отримав 09.01.2023, що підтверджується наданими позивачем до відповіді на відзив копіями списку згрупованих відправлень з описом вкладення у цінний лист від 05.01.2023 та роздруківкою довідки з офіційного вебсайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження поштового відправлення № 0504527290927 (а.с.112-113).
Тому, відповідно до умов п. 8.9.5 частини Б Кредитного договору, відповідач був зобов'язаний у строк до 08.02.2023 (протягом 30 календарних днів з моменту отримання досудової вимоги Банку) достроково повернути Кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування Кредитом.
Однак, ТОВ "Безмятежне" заборгованість за Кредитним договором не сплатило, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2023 року, до подання вказаної позовної заяви до суду, відповідач - ТОВ "Безмятежне" відновив внесення платежів з погашення Кредиту за кредитним договором № 24/072021 від 09.07.2021 та погасив наявну у нього заборгованість за Кредитом за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року, протягом якого він через арешт своїх рахунків не мав можливості своєчасно розрахуватись за Кредитним договором.
Крім того, під час розгляду справи відповідач здійснював платежі в рахунок заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи (т.2, а.с.8-14, 36-37).
Таким чином, враховуючи внесені відповідачем платежі по платіжній інструкції № 2820 від 07.03.2023 на суму 310132,77 грн, платіжній інструкції № 2837 від 31.03.2023 на суму 60965,39 грн, платіжній інструкції № 2860 від 01.05.2023 на суму 59843,73 грн, платіжній інструкції № 5 від 29.05.2023 на суму 46300,00 грн, платіжній інструкції № 7 від 01.06.2023 на суму 13639,84 грн, платіжній інструкції № 22 від 30.06.2023 на суму 12596,20 грн, платіжній інструкції №25 від 30.06.2023 на суму 17192,55 грн, платіжній інструкції №49 від 31.07.2023 на суму 46300,00 грн, платіжній інструкції №46 від 31.07.2023 на суму 12909,51 грн, розмір неповернутої відповідачем- ТОВ "Безмятежне" частини Кредиту за кредитним договором № 24/07-2021 від 09.07.2021 становить 1616001,00 грн.
Позивач, врахувавши здійснені відповідачем оплати з березня по червень, звернувся до суду з заявами про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2023 та 07.06.2023 (вх.№№13485, 15379), згідно з якими остаточно просить стягнути з ТОВ "Безмятежне" заборгованість за кредитним договором № 24/072021 від 09.07.2021 у розмірі 1725276,07 грн, з яких 1679493,55 грн - неповернута сума кредиту та 45782,85грн - прострочена сума процентів.
Як вже зазначалося вище, протокольними ухвалами суду від 30.05.2023, 12.06.2023, 04.07.2023 року прийнято до розгляду заяви позивача - АТ "КРЕДОБАНК" про зменшення розміру позовних вимог.
Як встановлено судом, після подання позивачем останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідачем здійснені сплати кредиту згідно з платіжною інструкцією №25 від 30.06.2023 на суму 17192,55 грн та платіжною інструкцією №49 від 31.07.2023 на суму 46300,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що заявлена до стягнення сума основного боргу частково сплачена відповідачем під час розгляду справи, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 63492,55 грн, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 ЦК України та § 1 глави 35 ГК України.
Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Судом встановлено, що позивач - АТ "КРЕДОБАНК" на виконання умов кредитного договору № 24/07-2021 від 09.07.2021 року перерахував відповідачу - ТОВ "Безмятежне" кредитні кошти в сумі 2773501,00 грн, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви банківською випискою з рахунка ТОВ "Безмятежне" за період з 09.07.2021 по 24.03.2023 (а.с.20-24).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, починаючи з жовтня 2022 року по лютий 2023 року відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань за Кредитним договором, платежі на погашення Кредиту не здійснював, у зв'язку з чим Банк направив Позичальнику досудову вимогу від 05.01.2023, в якій повідомив про наявну у Позичальника заборгованість за Кредитом, яка станом на 05.01.2023 становила 2180173,81 грн, з яких: 1940101,00 грн -строковий борг по основному зобов'язанню; 138900,00 грн - прострочена заборгованість; 31855,25 грн - нараховані та несплачені проценти за попередні періоди; 69317,56 грн - нараховані та несплачені проценти в поточному місяці, а також надав Позичальнику строк - 30 днів з моменту отримання цієї вимоги на погашення вказаної заборгованості за Кредитним договором.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 2.8.5 частини А Кредитного договору передбачене право Банку вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором відповідно до п. 8.9.4 частини Б цього договору.
У відповідності до пп. 6.3.1 п. 6.3 частини Б Кредитного договору Банк має право припинити кредитування Позичальника у разі прострочення сплати Позичальником процентів, комісій та/або повернення Кредиту (частини Кредиту) чи інших платежів, передбачених Кредитним договором.
За умовами п.8.9.4 частини Б Кредитного договору, Банк у випадках, передбачених п. 6.3 частини Б цього договору, вправі вимагати повного дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Згідно з умовами п. 8.9.5 частини Б Кредитного договору Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 8.9.4 частини Б цього договору (про повне дострокове погашення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором), - достроково повністю повернути Кредит, сплатити проценти, комісії та інші належні до сплати Позичальником платежі за Кредитним договором у повному обсязі.
Враховуючи викладене та те, що відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань за Кредитним договором, платежі на погашення Кредиту у період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року не здійснював, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України та умов п. 2.8.5 частини А, а також підп. 6.3.1 п. 6.3 та п. 8.9.4 частини Б Кредитного договору, у Банку виникло право вимагати від Позичальника (ТОВ Безмятежне) дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів за користування Кредитом.
Враховуючи заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та закриття провадження у справі в частині стягнення суми кредиту у розмірі 63492,55грн, заборгованість ТОВ "Безмятежне" за кредитним договором № 24/07-2021 від 09.07.2021 року становить 1661783,85 грн, з яких: 1616001,00 грн - неповернута сума кредиту та 45782,85 грн - прострочена сума процентів.
Отже враховуючи те, що відповідач зобов'язання щодо повернення Основної суми Кредиту в розмірі 1616001,00 грн не виконав, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1616001,00 грн основної суми Кредиту є правомірними, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача прострочену суму процентів в розмірі 45782,85 грн.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до підп.2.3.1 частини А Кредитного договору, від моменту видачі Кредиту проценти підлягають сплаті Позичальником за змінюваною процентною ставкою, яка станом на дату укладення Кредитного договору та впродовж першого Періоду Дії Змінюваної Ставки становить 12,90% річних.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем до подання позову до суду та під час розгляду справи було сплачено частину основної заборгованості та нараховані банком проценти.
На підтвердження виконання зобов'язань по сплаті простроченої суми процентів позивачем подані заяви про зменшення розміру позовних вимог та відповідачем надані платіжні інструкції:
- 07.03.2023 №2820 - сплачено 310132,77 грн, з яких 231500,00 грн - по основному зобов'язанню; 78632,77 грн - прострочені проценти;
- 31.03.2023 №2837 - сплачено 60965,39 грн, з яких: 46300,00 грн - по основному зобов'язанню; 14665,39 грн - нараховані Банком до сплати проценти за березень;
- 01.05.2023 №2860 - сплачено 59843,73 грн, з яких: 46300,00 грн - по основному зобов'язанню; 13543,73 грн - нараховані Банком до сплати проценти за квітень;
- 01.06.2023 №7 - сплачено 13639,84 грн нарахованих Банком процентів за травень 2023 року;
- 30.06.2023 №22 - сплачено 12596,20 грн нарахованих Банком процентів за червень 2023 року;
- 31.07.2023 №46 - сплачено 12909,51 грн нарахованих Банком процентів за липень 2023 року.
Отже, враховуючи викладене, на час постановлення рішення, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів відсутня.
Крім того, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Тобто позичальник отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання повернути грошові кошти у встановлений строк та сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч.2 ст.1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч.2 ст.1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до ст.1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати.
Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, враховуючи, що Банк - АТ "КРЕДОБАНК" направив Позичальнику - ТОВ "Безмятежне" досудову вимогу від 05.01.2023 про дострокове повернення усієї суми Кредиту протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги, яку Позичальником отримано 09.01.2023, суд дійшов висновку, що право Банку нараховувати передбачені договором проценти за користування Кредитом припинилося після спливу встановленого Банком у досудовій вимозі строку на повернення Кредиту в повному обсязі (з 09.02.2023), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування Кредитом в розмірі 45782,85грн є безпідставними та задоволенню не підлягають, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 1616001,00 грн є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.
В частині стягнення простроченої суми процентів в розмірі 45782,85 грн суд відмовляє в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір в розмірі 24240,00 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення суми кредиту у розмірі 63492,55 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" (адреса: 63652, Харківська обл., Шевченківський р-н, с.Безмятежне; код ЄДРПОУ 30755465) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (адреса: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78; код ЄДРПОУ 09807862) неповернуту суму кредиту за Кредитним договором №24/07-2021 від 09.07.2021 року у розмірі 1616001,00 грн та 24240,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "17" серпня 2023 р.
Суддя К.В. Аріт