Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09.08.2023м. ХарківСправа № 922/479/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Іноземного підприємства "Малахіт", м.Полтава
до Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків
про визнання дійсним договору
за участю представників:
від позивача: Скрипка А.А.
від відповідача: Жаворонкова Г.С.
Іноземне підприємство "Малахіт" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (надалі - відповідач), в якому просить визнати недійсною односторонню відмову КП "Харківводоканал" від Договору №195/05-ІО-А від з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 05.02.2020р., укладеним з ІП "Малахіт" та визнати дійсним Договір №195/05-Ю-А від з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 05.02.2020р., укладений між КП "Харківводоканал" та ІП "Малахіт".
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відмова відповідача від продовження дії договору №195/05-ІО-А від 05.02.2020, яка викладена в його листі №14-10/73 від 05.01.2022, є неправомірною, оскільки не відповідає чинному законодавству, а тому просить визнати вказаний договір дійсним.
Ухвалою від 14.02.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2022.
В той же час, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами призначене на 09.03.2022 підготовче засідання у даній справі не відбулося.
Ухвалою від 12.08.2022 підготовче засідання відкладено.
Ухвалою від 07.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче засідання на 23.06.2023.
06 липня 2023 року від позивача надійшли додаткові пояснення, які прийняті судом та долучені до справи. У даних пояснення позивач зокрема зауважив, що протягом лютого 2022 року - липня 2023 року сторони належним чином виконували свої зобов'язання за Договором №195/05-Ю-А від 05.02.2020. Отже, зважаючи на фактичне виконання сторонами даного договору, можна вважати, що КП "Харківводоканал" погоджується з дійсністю договору, однак станом на 05.07.2023 жодним чином не відкликало або не відмовилось від відмови від договору з 06.02.2021, викладеної в його листі № 14-10/73 від 05.01.2022.
07 липня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. При цьому, відповідач зазначив, що його право на відмову від договору передбачено пунктом 52 Договору №195/05-Ю-А від 05.02.2020 і дане право є безумовним. Також відповідач наполягав і на неналежному виконанні відповідачем умов Договору, про які було в казано в листі № 14-10/73 від 05.01.2022. У відзиві відповідачем було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на його подання.
У підготовчому засіданні 07.07.2023 суд визнав за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву та долучив відзив відповідача з доданими документами до матеріалів справи, а також оголосив перерву до 21.07.2023.
У підготовчому засіданні 21.07.2023 судом оголошено перерву до 26.07.2023.
25 липня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності позовних вимог. Навів додаткове обґрунтування своїх заперечень проти доводів відповідача про порушення споживачем умов Договору №195/05-Ю-А від 05.02.2020.
Ухвалою від 26.07.2023 поновлено строку на подання відповіді позивача на відзив та долучено її до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.08.2023.
02 серпня 2023 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому наполягав на неналежному виконанні позивачем умов Договору №195/05-Ю-А від 05.02.2020.
Представник позивача в судовому засіданні 09.08.2023 підтримав доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, просила у задоволенні позову відмовити.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
05 лютого 2020 року між відповідачем, як виконавцем, та позивачем, як споживачем, укладено Договір №195/05-Ю-А з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.
Додатком 1 до Договору передбачено, що послуги надаються відповідачем у нежитлових приміщеннях позивача за адресами: вул.Академіка Павлова, 120, вул.Морозова, 13, вул. Мала Панасівська, 1, вул.Чуваська, 6 у м.Харкові.
Позивачем до позовної заяви додано відповідні договори оренди, на підставі яким він є орендарем нежитлових приміщень в будинках, розташованих за вищевказаними адресами.
Пунктом 52 Договору встановлено, що він укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на один рік.
Таким чином, сторонами було погоджено, що Договір діє до 05.02.2021, але може бути пролонгований на наступний рік у випадку відсутності письмового повідомлення однією із сторін про відмову від договору, яке має бути зроблено за один місяць до закінчення строку дії договору.
Як свідчать матеріал справи, відповідач скористався умовою пункту 52 Договору та повідомив позивача про своє небажання продовжувати дію Договору шляхом направлення листа №14-10/73 від 05.01.2022.
Своє рішення не продовжувати дію Договору на наступний рік відповідач обґрунтував тим, що позивач допустив порушення умов Договору, які, на його думку, полягали у відсутності проектно-технічної документації на водопостачання та водовідведення об'єктів, які наведені у Договорі (пунктів 68 Договору); не обладнанні в установленому порядку засобами обліку води власних систем водопостачання з усіх джерел (пункт 73 Договору); не допуску представників КП "Харківводоканал" до проведення обстеження мереж водопостачання та водовідведення (пункти 76-77 Договору); не повідомленні виконавця про зміни на об'єкті господарської діяльності (пункт 78 Договору).
Позивач, з відмовою відповідача від продовження дії Договору не погодився. Вважає, що лист №14-10/73 від 05.01.2022 прямо вказує на наміри відповідача в односторонньому порядку відмовитись від Договору. Посилаючись на норми статтей 188, 193 ГК України та статтей 525, 629, 654 ЦК України, позивач зазначає, що за загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Однак пункт 52 Договору не містить переліку умов порушення яких може слугувати підставою для розірвання, зміни або відмови від Договору, а зазначені в листі КП "Харківводоканал" №14-10/73 від 05.01.2022 підстави є необґрунтованими, оскільки позивачем не було допущено вказаних у даному листі порушень умов Договору.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просить визнати недійсною односторонню відмову КП "Харківводоканал" від договору, яка викладена у його листі №14-10/73 від 05.01.2022 та визнати Договір №195/05-Ю-А від 05.02.2020 дійсним.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктами 5, 6, 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що:
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з частинами 1, 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги, у тому числі послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Таким чином, Договір №195/05-Ю-А від 05.02.2020 є договором про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.
Зокрема, частиною 3 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Вказана норма відповідає умовам пункту 52 Договору №195/05-Ю-А від 05.02.2020.
Також, умови даного пункту Договору є тотожними умовам пункту 52 Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції станом на момент укладення Договору).
Аналіз пункту 52 Договору свідчить про те, що право будь-якої сторони відмовитися від продовження дії договору на наступний річний строк є безумовним та залежить лише від її волевиявлення щодо необхідності продовження дії (пролонгації) договору після закінчення строку, на який його було укладено.
При цьому припинення дії Договору відбувається внаслідок закінчення строку дії Договору, а не безпосередньо через відмову сторони від такого договору.
Так, внаслідок направлення відповідачем свого листа №14-10/73 від 05.01.2022 із повідомленням про відмову від продовження Договору на підставі пункту 52, вказаний Договір припинив свою дію з 06.02.2022 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Разом із тим, сторони жодним чином не позбавлені можливості ініціювати укладення нового договору, та у випадку неправомірного ухилення однієї з них від укладення нового договору, мають право звернутися до суду з відповідним позовом.
За таких обставин, суд вважає правомірними дії відповідача щодо відмови від продовження Договору, про що він повідомив позивача у своєму листі №14-10/73 від 05.01.2022, а сам Договір є таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Стосовно наведених у вказаному листі порушень договірних умов, які, на думку відповідача, були допущені позивачем, суд зазначає, що ані умови пункту 52 Договору, ані вищевказані норми законодавства не зобов'язують виконавця доводити наявність таких порушень для виникнення у нього права на відмову від пролонгації договору.
За таких обставин, в контексті даного спору обставини щодо дотримання чи недотримання позивачем зобов'язань, передбачених пунктами 68, 73, 76, 77, 78 Договору, не мають значення для з'ясування питання щодо наявності у відповідача права на відмову від продовження дії (пролонгацію) договору на наступний рік.
Суд також зауважує, що вказане у пункті 52 Договору право сторони на відмову від договору не можна ототожнювати з правом на одностороннє розірвання договору та правом на односторонню відмову від виконання договірних зобов'язань, які передбачені частиною 1 статті 188 та частиною 7 статті 193 ГК України, на чому помилково наполягає позивач у позові.
Так, згідно з частиною 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Тобто у даному випадку йдеться про можливість припинення договору внаслідок його розірвання однією із сторін в односторонньому порядку, якщо таке право передбачено законом або договором. При цьому, відповідний договір припиняється не внаслідок закінчення строку його дії (що мало місце у спірних правовідносинах), а саме внаслідок його розірвання в односторонньому порядку.
Слід зауважити, що умовами Договору окремо передбачено такий випадок, але щодо споживача, а не виконавця. Так, у пункті 54 Договору встановлено, що він може бути розірваний споживачем за умови попередження про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору та допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання послуг.
З наведеного вбачається, що приписи частини 1 статті 188 ГК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Частина 7 статті 193 ГПК України передбачає, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Тобто вказана норма передбачає, що одна із сторін має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань за діючим договором у випадках, що чітко передбачені законом. У цьому разі дія відповідного договору взагалі не припиняється, однак одна із сторін може не виконувати всі або окремі його умови.
Отже, вказана норма права також не підлягає застосуванню у даному спорі.
Суд не погоджується і з доводами позивача про те, що відповідач своїм листом №14-10/73 від 05.01.2022 порушив приписи частини 2 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, даною нормою визначено, що виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити саме в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
Проте, Договір №195/05-Ю-А від 05.02.2020 станом на момент направлення відповідачем листа №14-10/73 від 05.01.2022 вже був укладений та виконувався сторонами. При цьому, у своєму листі відповідач не висловлює будь-яких заперечень щодо можливості укладення нового договору з позивачем.
Щодо посилань позивача на те, що на даний час послуги за Договором надаються відповідачем, що свідчить про дійсність договору, суд зауважує наступне.
Як зазначив сам позивач у позовній заяві до подання позову ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №103з-22 від 31.01.2022 було вжито заходів забезпечення позову, відповідно до яких заборонено КП "Харківводоканал" вчиняти будь-які дії з відключення від мереж водопостачання та водовідведення об'єктів нерухомого майна, послуги з водопостачання та водовідведення яких надаються згідно Договору №195/05-Ю-А від 05.02.2020, укладеним між КП "Харківводоканал" та ІП "Малахіт", а саме за адресами м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, м. Харків, вул. Морозова, 13, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, м. Харків, вул. Чуваська, 6.
Таким чином, надання відповідачем вказаних послуг було обумовлено лише необхідністю виконання ухвали суду про забезпечення позову, а тому воно не може бути розцінене судом як зміна наміру відповідача відмовитися від продовження дії Договору чи погодження відповідача з "дійсністю" Договору.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає вимоги Іноземного підприємства "Малахіт" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про визнання недійсною односторонньої відмови КП "Харківводоканал" від договору, яка викладена у його листі №14-10/73 від 05.01.2022 та визнання Договору №195/05-Ю-А від 05.02.2020 дійсним є необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Іноземного підприємства "Малахіт" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про визнання дійсним договору відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "18" серпня 2023 р.
Суддя М.В. Калантай