02 серпня 2023 року Справа № 921/443/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хома С.О.
за участю секретаря судового засідання: Кульчицької Д.О.
Розглянувши: матеріали Заяви № без номера, без дати (вх. № 485 від 28.06.2023)
Боржника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 08.10.2021, орган № 6133, має статус ФОП
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства)
За участю:
-боржника: не з'явився;
-представника боржника: Півторак Володимир Михайлович, адвокат, ордер, серія ВО № 1055722 від 26.06.2023;
ВСТАНОВИВ.
28.06.2023 до суду надійшла Заява № без номера, без дати (вх. № 485 від 28.06.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 вказану вище заяву передано на розгляд судді Хома С.О.
Ухвалою від 03.07.2023 прийнято Заяву № без номера, без дати (вх. № 485 від 28.06.2023) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - до розгляду та призначено підготовче засідання на 19.07.2023 року на 09 год. 30 хв.
Ухвалою від 19.07.2023 відкладено підготовче засідання на 02.08.2023 року на 11 год. 30 хв. Зобов'язано боржника ОСОБА_1 надати суду відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; проект плану реєструктуризації (уточнений) з зазначенням:
*конкретних вимог кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;
*інформації про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
-письмові пояснення щодо включення до конкретизованого списку кредиторів і боржників та проекту плану реструктуризації грошових вимог, що стосуються ОСОБА_1 як ФОП;
-конкретизований список кредиторів і боржників (уточнений) із зазначенням суми неустойки (штрафу, пені) окремо;
-письмові докази на підтвердження відкритого виконавчого провадження АСВП №33766681;
-рішення Тернопільського міськрайонного суду щодо стягнення 3478,88 грн. заборгованості за кредитним договором;
-письмові пояснення з посиланням на докази та наданням таких доказів щодо того, що існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)(п.4 ч.2 ст.115 КУзПБ).
02.08.2023 від представника боржника надійшов супровідний лист № без номера від 01.08.2023 (вх.№ 6350 від 02.08.2023) на виконання вимог ухвали суду від 19.07.2023.
В підготовче засідання боржник не з'явився.
В підготовче засідання з'явився представник боржника, в судовому засіданні надав суду Заяву № без номера від 02.08.2023 (вх.№6359 від 02.08.2023) з доданою декларацією про майновий стан боржника за 2023 станом на 01.05.2023.
Розглянувши Заяву № без номера, без дати (вх. № 485 від 28.06.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , заслухавши пояснення представника боржника, оцінивши докази, подані боржником в обґрунтування своїх вимог, викладених в такій Заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом встановлено наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до приписів ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:
-неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
-грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 (пункти 53-56) зробив наступні правові висновки стосовно основної мети Кодексу України з процедур банкрутства:
-процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес (пункт 53);
-захист публічного інтересу знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України) (пункт 54);
-захист приватного інтересу полягає у максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (пункт 55);
-однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (пункт 56).
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи викладені в статті 115 КУзПБ, зокрема провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
-боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
-у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
-існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно до ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Системний аналіз ст.113, ч.1, ч.2 ст116, ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Отже, у підготовчому засіданні, суд перевіряє відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясовує на підставі поданих заявником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20, від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 08.10.2021, орган № 6133, має статус ФОП звернулася до суду з Заявою № без номера, без дати (вх. № 485 від 28.06.2023) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
В обґрунтування своїх вимог боржник зазначає, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, кризою, що призвели до труднощів ведення господарської діяльності у боржника виникли фінансові зобов'язання перед наступними кредиторами:
-АТ «Ощадбанк» на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду справа № 2-10051/2010р. від 02.12.2010;
- ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду справа № 1915/1959/2012 від 03.01.2013;
-ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду справа № 1915/4879/2012 від 22.05.2012;
- ГУ ДПС у Тернопільській області, АСВП № 66098537;
-КС «Тернопільська ощадна кредитна спілка», АСВП № 33766681;
- ГУ ДПС у Тернопільській області.
В заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначає, що в нього наявна заборгованість перед кредиторами АТ «Ощадбанк», ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», ТОВ «Вердикт Капітал», ГУ ДПС у Тернопільській області, КС «Тернопільська ощадна кредитна спілка».
Проте, далі по тексту Заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначає, що наявна кредиторська заборгованість перед наступними кредиторами (АТ «Альфа-банк», АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «ОТП Факторинг», станом на 27.01.2022 становить 468 292,79 грн.
Отже текст Заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 містить розбіжності.
На підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником додано до Заяви, зокрема Інформацію з державного реєстру боржників; Витяг з реєстру виконавчих проваджень; Лист Головного Управління ДПС у Тернопільській області № 10828/6/19-00-13-03-10 від 12.05.2023, відповідно до якого зазначено, що по платнику податків ОСОБА_1 станом на 10.05.2023 загальна заборгованість складає 53884,21 грн., а саме 6091,38 єдиний податок з фізичних осіб та 47792,83 грн. зі сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність; Лист Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області № 93338 від 02.05.2023, в якому зазначено, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 та додано до листа постанови про відкриття виконавчих проваджень та постанови про завершення виконавчих проваджень. Виконавчі провадження завершено згідно п.2. ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження, борг не сплачено.
Так, судом встановлено наявність Постанов про завершення виконавчих проваджень згідно п.2. ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження, а саме що виконавчі документи були повернуті стягувачу у зв'язку з встановленням, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Проте, суд зазначає, що боржником ОСОБА_1 взагалі не погашалась заборгованість в виконавчих провадженнях, не сплачено жодної гривні на погашення заборгованості протягом тривалого часу, однак заборгованість стягувалась з боржника на підставі рішень суду, які є обов'язковими до виконання та були проігноровані боржником, а тому у суду є сумніви що в подальшому боржником буде погашено вимоги кредиторів, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами.
У відповідності до п.3, п.14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.115 КУзПБ до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
А тому, в конкретизованому списку боржників та кредиторів повинна зазначатися сума неустойки (штрафу, пені) окремо.
З поданих заявником доказів (конкретизованого списку боржників та кредиторів) на виконання вимог ухвали суду вбачається наявність загальної суми простроченої заборгованості - 468 292,79 грн., проте боржником в конкретизованому списку боржників та кредиторів не зазначено розмір пені. Так боржником в конкретизованому списку боржників та кредиторів зазначено заборгованість перед кредитором АТ «Державний ощадний банк Україна» 277622,31, сума штрафу, пені - 0,00 грн.
Як вбачається з рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02.12.2010 по справі № 2-10051/2010р. даним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 в користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору в розмірі 26668,81 євро, що еквівалентно 277622,31 грн., а також судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Проте як вбачається з тексту рішення суду по мотивувальній частині рішення, сума заборгованості по кредитному договору в розмірі 26668,81 євро, що еквівалентно 277622,31 грн., включає і стягнуту пеню в сумі 50 євро.
Однак, сума пені не зазначена окремо в конкретизованому списку боржників та кредиторів ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що ухвалою від 19.07.2023 зобов'язано боржника надати суду, зокрема письмові докази на підтвердження відкритого виконавчого провадження АСВП №33766681, рішення Тернопільського міськрайонного суду щодо стягнення 3478,88 грн. заборгованості за кредитним договором.
Представником боржника надано супровідний лист № без номера від 01.08.2023 (вх.№ 6350 від 02.08.2023) на виконання вимог ухвали суду від 19.07.2023, в яких щодо пояснень з приводу письмових доказів на підтвердження відкритого виконавчого провадження АСВП № 33766681, повідомляє суд що уся наявна інформація та документи були надані із листом ДВС разом з заявою, щодо пояснень з приводу рішення Тернопільського міськрайонного суду щодо стягнення 3478,88 грн. заборгованості за кредитним договором, повідомляє, що у боржника дане рішення відсутнє, та звертає увагу суду що суд має розширений доступ до судових рішень.
Суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
А тому, суд зазначає, що боржником не вжито всіх можливих дій для отримання доказів на підтвердження відкритого виконавчого провадження АСВП №33766681 та рішення Тернопільського міськрайонного суду щодо стягнення 3478,88 грн. заборгованості за кредитним договором, оскільки боржником зазначено лише, що уся наявна інформація та документи були надані із листом ДВС разом з заявою, доказів звернення боржника для отримання вказаної інформації до органів ДВС чи відмови у отриманні вказаної інформації в матеріалах справи відсутні, а суд не може збирати докази, з власної ініціативи.
В конкретизованому списку боржників та кредиторів боржник зазначає в рядку 5 кредитора - Кредитну спілку «Тернопільська ощадна кредитна спілка», загальну суму заборгованості - 3 478,88 грн; заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту+ відсотки) в грн. - 3 478,88; сума неустойки (штрафу, пені) в грн. - 0,00.
В листі № 9338 від 02.05.2023 Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції адвокату Півтораку В.М. на його адвокатський запит повідомляється, що перевіркою бази АСВП НАІС на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , зокрема, АСВП № 33766681 з примусового виконання судового наказу №2-н-1172/09 від 26.11.2009 виданий Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Тернопільська ощадна кредитна спілка» 3478,88 грн. заборгованості за кредитним договором, 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 25,50грн. судового збору, виконавче провадження 12.10.2012 направлено з належністю у Перший відділ ДВС ТМУЮ.
Тобто, суд з даної інформації не може встановити, чи входить в суму 3478,88 грн. заборгованість по неустойці (штрафу, пені).
Доказом на підтвердження складу стягнутої суми заборгованості може бути рішення Тернопільського міськрайонного суду, на виконання якого був виданий судовий наказ та відкрито виконавче провадження ВСВП № 33766681.
Доказів відкритого даного виконавчого провадження боржник не надав. Як і не надав копії рішення Тернопільського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Тернопільська ощадна кредитна спілка» 3478,88 грн. заборгованості за кредитним договором, 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 25,50грн. судового збору.
Також до конкретизованого списку боржників та кредиторів включено загальну суму заборгованості 6091,38 грн., заборгованість за основним зобов'язанням - 6091,38 грн; сума неустойки (штрафу, пені) - 0,00 грн. перед Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
Боржником надано до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ряду копій корінців вимог про сплату боргу (недоїмки), корінця податкової вимоги форми «Ф», рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не зарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Однак, що це за заборгованість в сумі 6091,38 грн., з даних документів встановити неможливо, оскільки така сума в зазначених документах взагалі не фігурує (не вказана).
Додатково суд звертає увагу, що згідно ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Заявником (боржником) до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021 та 2022 роки та декларацією про майновий стан боржника за 2023 станом на 01.05.2023.
В наданих боржником деклараціях не містяться відомості про доходи членів сім'ї боржника, проставлена лише відмітка про те, що «члени сім'ї інформації не надавали».
Відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про доходи членів сім'ї боржника членів сім'ї (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри), яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність чи доказів відмови боржнику у отриманні такої інформації про доходи членів сім'ї боржника.
Відповідно до частини другої статті 6 КУзПБ щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до вимог ч.5 ст.119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Частиною 4 статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У силу ч. 1 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доданий проект плану реструктуризації.
Дослідивши наданий план реструктуризації (проект) від 27.06.2022, господарським судом встановлено наступні обставини:
Відповідно до ч.2 ст.123 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються, зокрема вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.
Проте, суд звертає увагу, що в наданому плані реструктуризації (проект) боржником зазначено, що в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів за домовленістю з кредиторами, а не зазначено конкретні вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.
Згідно ч.6.ст.123 КУзПБ строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'ять років.
Проте в наданому плані реструктуризації (проект) боржником зазначено, що строк виконання плану реструктуризацї боргів боржника у спрві про неплатоспроможність може становити 13 років.
Також в проекті плану реструктуризації від 27.06.2022 боржником вказано лише, що протягом дії процедури реструктуризації боргів боржником планується отримання доходів в сумі 6500, 00 грн. в місяць.
Тобто, не зазначено джерело походження коштів в сумі 6500, 00 грн. в місяць.
Як вбачається, з матеріалів справи боржник являється зареєстрованим в установленому законодавством України суб'єктом підприємницької діяльності, проте в доданому проекті плану реструктуризації боржником не зазначено про те, що він планує отримати доходи в сумі 6500, 00 грн. в місяць з підприємницької діяльності (поставка товару, надання послуг, тощо), тобто зазначаючи про отримання доходу 6500,00 грн боржник вводить суд в оману.
Також боржник, зазначає в проекті плану реструктуризації, що зможе щомісяця виділяти для погашення вимог кредиторів кошти в сумі 3 500,00 грн., проте оскільки боржником не додано до Заяви доказів погашення, хоча б частково заборгованості перед кредиторами (в т.ч. заборгованості стягнутої рішенням суду) то в суду виникають сумніви, що боржник зможе виділяти суму в розмрі 3 500,00 грн. щомісяця для погашення вимог кредиторів.
Так, заявник посилається на тяжке фінансове становище, що призвели до труднощів ведення господарської діяльності.
Згідно з положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб (стаття 43 Конституції України).
Як вбачається з доданої до заяви трудової книжки боржника НОМЕР_3 , боржником надано лише непарні сторінки трудової книжки та зазначено, що остання була призначена на посаду головного бухгалтера МП «Подолянка», проте відомостей щодо звільнення з посади відсутні, хоча по тексту заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність зазначає, що станом на дату подання заяви боржник ОСОБА_1 не перебуває в трудових відносинах, що в свою чергу утруднює можливість погашення заборгованості.
Обґрунтованих обставин щодо неможливості боржнику ОСОБА_1 працевлаштуватися з метою забезпечення особистих потреб та сплати існуючих зобов'язань перед кредиторами боржником не наведено, доказів про намір працевлаштуватись (взяття на облік в центрі зайнятості, тощо) боржником не надано.
Скрутне фінансове становище, не працевлаштованість боржника та неможливість виконання своїх боргових зобов'язань не є тими підставами, що перешкоджають заявнику реалізувати своє право на працю. Як наслідок звернутися до суду в майбутньому з заявою про неплатоспроможність, з дотриманням всіх вимог передбачених нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у наданні фіктивного та не виконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Суд звертає увагу, що вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
На думку суду, наданий до заяви план реструктуризації боргів, засвідчує про зловживання правом боржником на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу повністю або часткового з боржника.
З огляду на положення ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов'язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається (частина 1); докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3); суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4).
Відповідно до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
За змістом положень ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи за принципом диспозитивності сторін, згідно з яким справи розглядаються судом в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність застосування даного принципу диспозитивності полягає у здійсненні судом розгляду справи не інакше як на підставі доказів, які подав заявник або доказів, які витребувано судом у випадках, що передбачені Господарського процесуального кодексу України.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності потенційну можливість такого невиконання.
Відповідно до ч. 1-4 статті 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;2)боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3)боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Вказане вище говорить про те, що у боржника ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст.115 КУзПБ для відкриття провадження у справи про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст. 116, 119, 120, 121 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 08.10.2021, орган № 6133, має статус ФОП у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
3.Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
-боржнику ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
-представнику боржника адвокату Півтораку Володимиру Михайловичу, 46000, м.Тернопіль, вул.Пирогова, 2а.
Ухвалу підписано: 18 серпня 2023 року.
Суддя С.О. Хома